Версія для друку Версія для друку

ДО ВИНАЙДЕННЯ ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ «ГУГЛ» ПРИЧЕТНИЙ УКРАЇНЕЦЬ

У мене є дуже хороший сусід, з яким у нас теплі і дружні стосунки. Він багато країн об’їздив, залюбки спілкується, знає безліч цікавих життєвих історій. Коли з ним розмовляєш, то втрачаєш відчуття часу. Здається, говоримо п’ять хвилин, а насправді вже минуло дві-три години. А ще Петро Васильович – дуже гостинний чоловік. З хати не випустить, поки не візьмеш щось із того, чим пригощає. До слова, мені імпонує його ненав’язливість у розмові. Від такого спілкування отримуєш величезне моральне задоволення. А головне – дізнаєшся чимало цікавого.
Днями сусід придбав нову комп’ютерну техніку. Зателефонував мені і каже: «Заходи на чашку чаю, допоможеш комп’ютер налаштувати». Кому, кому, а Петрові Васильовичу я точно відмовити не міг. Закінчивши домашні справи, завітав до нього в гості. Почали розпаковувати різні причандалля до новенької техніки. І тут тема розмови, як то кажуть, сама «напросилася». Слово за словом, і так ми згадали про різні соціальні мережі, інтернет-ресурси, пошукові системи.
В якийсь момент розмови я взявся розхвалювати пошукову систему «Гугл». Сусід всіляко почав мене переконувати, що до її створення причетний українець. І як би я не напружував свій мозок, у мене чомусь в пам’яті відтворювалася інформація, що все ж таки з появою цієї системи пов’язують американців. Звісно, про це й сказав Петрові Васильовичу. Тоді він почав розповідати мені історію…
– Якось їздив у Сполучені Штати Америки. Дай Боже пам’яті, це були 90-і роки минулого століття. Ти знаєш, американці мають своєрідний менталітет. Вони без запрошення в гості не ходять. Мені якось там стало нуднувато, вирішив до себе запросити вже нових хороших знайомих. Думаю, чим це їх пригостити?! О, наших дерунів вони точно не куштували! Процес підготовки минув непомітно. Відчувши вже надзвичайно приємний і спокусливий запах під час смаження першої партії нашої картопляної родзинки, я сказав ламаною англійською: «Мій шлунок вже шукає гугиль». Хто знає, можливо, саме після цього вони й запропонували своїм землякам назвати пошукову систему саме «Гугл». Ти ж пам’ятаєш, що нещодавно було перше квітня, але в перші дні карантину нам було точно не до сміху. Але для позитиву ніколи не буває пізно.
Свого сусіда я слухав дуже уважно і проникливо, намагаючись почути відповідь про автора тієї пошукової системи. Вже коли він заговорив про «гугиль», я стовідсотково зрозумів, що все це жарт. Ось так, з піднесеним настроєм, ми швидко впоралися із налаштуванням новенької комп’ютерної техніки…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Ваш отзыв

Ваш коментар