Версія для друку Версія для друку

МАТУСЯ ДАЄ НАЙЦІННІШЕ

Матуся дає найцінніше,
Не чекає за це медалі
Чи твій подарунок розкішний.
Хіба гріє серце в металі?

Її любов, молитва, муки
Не мають ні межі, ні ціни.
Не забудеш мамині руки,
Як поринав у дитячі сни.

Зрілі роки -- це нові грані,
Життя знов кличе на татамі.
Поради, недавні і ранні,
Надихають. Подякуй мамі.

Роби це без фальшу і щиро --
Шана, турбота – святі речі.
Цінуй, бо час пурхне у вирій,
Поки сонце, поки не вечір…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Прокоментуй!

Ваш коментар