Версія для друку Версія для друку

«Стояти на сторожі бюджетної безпеки держави»

Гроші люблять тишу. Можливо тому, П.Ж. Горзов, начальник Державної казначейської служби в Іршавському районі – рідкий гість на сторінках районки. Але ювілейна дата – 25 років із дня заснування очолюваної служби «анулювали» всі старі й нові відмовки Петра Жиговича від давно очікуваного інтерв'ю.
У силу специфіки роботи та й за людською вдачею П.Ж. Горзов не належить до активних «піарників», але уважний і вдумливий читач зможе почерпнути із розмови із людиною, фахівцем, керівником фінансової установи, депутатом районної ради кілької скликань, яка правильно, з державної точки зору спрямовує бюджетні кошти у потрібні русла.
Заголовок інтерв'ю ми взяли зі святкового привітання Т.Я. Слюз до ювілею Державної казначейської служби України.
– Петре Жиговичу, як починалася історія Державної казначейської служби в Іршавському районі, з чого і з кого?
– Історія зародження, становлення і розвитку казначейства багата і тривала. Ще 25 років тому слова «державне казначейство» викликали подив. Абсолютна більшість людей, навіть з фінансовою освітою, не знали, що це за орган державної влади та які його функції. Державне казначейство України було створене Указом Президента України від 27.04.1995 року №335/95 «Про Державне казначейство України». Коли мені запропонували очолити цю установу у районі Веждел.І.І.(керівник фінансового відділу) та мій начальник Попович М.М. (керівник податкової інспекції), я попросив небагато часу на вивчення функцій та завдань цієї нової установи. 15 лютого 1996 року Шоля І.П. – начальник Головного управління вручив мені наказ про призначення начальником відділення казначейства в районі.
За якими критеріями добирали кадри для нової фінансової установи? Дійсно, першим і найголовнішим завданням для мене було знайти професіоналів-фінансистів, бухгалтерів-бюджетників із відповідним стажем роботи. Такі були на той час тільки у фінансовому відділі та податковій інспекції. Мені вдалося «переманити» в казначейство Терпай Л.М., Пилипко Ю.С. та Пишну Л.М. з фінансового відділу та Таову М.Й., головного бухгалтера Іршавської міської ради. Ці люди були потім стержнем казначейства, а Пишна Л.М. і Бізіля О.І. до сьогодні працюють разом зі мною.
– Що змінилося у вашій роботі і що залишилося сталим за чверть століття?
– За ці роки дуже багато змінилося. Державна казначейська служба пройшла період розвитку та становлення. Була сформована трьохрівнева структура казначейських органів. Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України та здійснює обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками. Кошти державного та місцевих бюджетів, державних фондів, розпорядників коштів та інших клієнтів були сконцентровані на Єдиному казначейському рахунку в Національному банку, що дозволило здійснювати управління бюджетними коштами, надавати позички місцевим бюджетам, у яких виникають тимчасові касові розриви, розміщати вільні кошти на депозитних рахунках. За останні роки введено в дію декілька електронних сервісів, які дуже змінили роботу і відносини з клієнтами. Введено в дію систему дистанційного обслуговування Клієнт Казначейства – Казначейство. На сьогодні нами заключено 100% договорів на обслуговування, але майже половина клієнтів не готова технологічно чи морально переходити на обслуговування дистанційно. Введено подання електронної звітності Є-Звітність. Всі наші розпорядники бюджетних коштів подають бюджетну та фінансову звітність засобами електронного зв’язку – дистанційно. Що стосується Іршавського казначейства то за ці роки ми змінили чотири приміщення: починали в СПМК-23, де зараз розміщено управління соціального захисту населення, потім в будинку побуту на четвертому поверсі, далі була будівля міської ради і в 2003 році для казначейства Кабінет Міністрів викупив будівлю колишнього банку «Україна» по вул. Шевченка, 40. На сьогодні маємо свою будівлю, ще і надаємо в оренду приміщення Приватбанку і Пенсійному фонду. Чисельність працівників з 6 чоловік на початку збільшилася до 15 на сьогодні. Ми починали без жодного комп’ютера, а на сьогодні практично всі процеси в діяльності казначейства комп’ютеризовані. Станом на 01 січня 2020 року на казначейському обслуговуванні в управлінні знаходяться: 26 бюджетів (бюджет Іршавської ОТГ-1, районний-1, сільські-24 ); 120 установ, із яких 9 утримуються за рахунок коштів державного бюджету, 111 установ – за рахунок коштів місцевих бюджетів. Для забезпечення функціональної діяльності на балансі управління Державної казначейської служби для цих розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відкрито 24121 особовий, реєстраційний та інші рахунки по загальному та спеціальних фондах. Щоденно до управління казначейства клієнтами подається в середньому до 1250 платіжних доручень, розпоряджень та розподілів на виділення бюджетних коштів для поточного фінансування установ, крім того в програмному комплексі «Казна-Є» здійснюється реєстрація кошторисів, довідок про зміни, планів використання бюджетних коштів, бюджетних та юридичних зобов’язань. За минулий 2019 рік касові видатки на реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках установ, які обслуговуються в управлінні, склали 1863,7 млн.грн., в тому числі по рахунках установ, які утримуються з Державного бюджету – 70,7 млн. грн., та по рахунках установ, які утримуються за рахунок коштів обласного, районного, сільських та бюджету Іршавської ОТГ - 1793 млн.грн;
– Петре Жиговичу, як відомо, Іршавське управління за ці роки стало своєрідною кузнею кадрів для району та казначейства. Якщо можна, детальніше про цей аспект вашої діяльності.
– Від кадрової політики залежить дуже багато. Я завжди старався приймати в казначейство спеціалістів, перевірених в інших установах, або молодь з хорошою освітою. В нас багато людей працює з відмінними дипломами. Робота в казначействі специфічна, потребує знань у різних сферах діяльності, і керівництво має повністю довіряти працівникам. Відповідно наші співробітники пропрацювавши в казначействі декілька років, можуть непогано влаштуватися в подальшому житті. Із таких колишніх працівників хотів би деяких виділити. Так керівниками районних установ стали: Бізіля І.В. – керівником Пенсійного фонду в районі, Лакатош С.М. – начальником управління Державної казначейської служби України в Виноградівському районі, Черепко В.М. до виходу на пенсію був керівником управління праці та соціального захисту населення РДА. Копа О.І. – начальник відділу в Головному управлінні ДКСУ у Закарпатській області. Наші казначеї працюють у відділах адміністрації, деякі успішні підприємці, багато виїхали за кордон та вийшли на пенсію.
– Ваш колектив неодноразово брав участь у різноманітних всеукраїнських флешмобах до кількох державних ювілейних дат або свят. Можемо говорити про те, що це є також і одним із консолідуючих факторів для колективу.
– Дійсно, наш керівник – Слюз Тетяна Ярославівна постійно організовує певні всеукраїнські акції. З останніх казначейство до дня Соборності України встановило рекорд із розгортання найдовшого Державного прапора України, в якому був вишитий і наш Іршавський район, і я особисто його тримав на Хрещатику в м.Києві. До Дня незалежності України колектив казначейства заклав капсулу на фасаді нашої будівлі для колег нащадків. В минулому році працівниками казначейства України була вишита карта України «Вишивана моя Україна». Кожна область у межах своєї території вишивала свою місцеву вишиванку, і потім, ця карта була і у нас в районі виставлена в Будинку дитячої творчості. І таких акцій у нас багато.
– Все-таки повертаємося до основної сфери Вашої діяльності. За кілька останніх років ви почали обслуговувати об’єднані територіальні громади. Чи є і, якщо є, специфічні відмінності у фінансовому супроводі новостворених адміністративних утворень?
– На даний час склалася така ситуація, що з чотирьох ОТГ, які створені в районі, тільки одна Іршавська ОТГ переведена на прямі відносини з Державним бюджетом. Зарічанська, Довжанська та Кам’янська ОТГ поки обслуговуються в казначействі як звичайні сільські ради Іршавського району. Звичайно, що обслуговувати ОТГ значно складніше, це свого роду ще один мінірайон із своїм фінансовим управлінням, освітою, культурою, медициною і іншими бюджетними напрямками. Це зовсім нова система надходження та розподілу доходів бюджету та в рази збільшуються видатки бюджету.
– Петре Жиговичу, давайте також для широкого кола читачів «Нового життя» детальніше опишемо специфіку вашої роботи у співставленні зі, скажемо, комерційного банку.
– Основним завданням комерційного банку є одержання прибутку, відповідно основними функціями комерційного банку є: в першу чергу посередництво в кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб, по-друге стимулювання нагромаджень коштів клієнтів на депозитних рахунках для накопичення кредитних ресурсів, третя функція банків – посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами, громадянами. Казначейство в першу чергу - центральний орган виконавчої влади, неприбуткова установа. Казначейське виконання бюджетів шляхом здійснення оплати рахунків розпорядників коштів за надані їм товари та послуги на підставі поданих підтвердних документів передбачає запровадження процедур попереднього та поточного контролю до розпорядників коштів бюджетів. Це дозволяє уникати нецільового спрямування бюджетних коштів на стадії здійснення платежу. Запровадження обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства сприяло посиленню контролю за дотриманням розпорядниками коштів взяття бюджетних зобов’язань в межах бюджетних асигнувань та удосконаленню механізму використання бюджетних коштів. Казначейство веде бухгалтерський облік виконання всіх бюджетів. Приймає від клієнтів та формує звітність про виконання бюджетів усіх рівнів, які потім подаються органам державної влади для прийняття відповідних управлінських рішень.
– Нам відомо, що прогнози – справа невдячна, але все-таки хотілося б почути ваші міркування і стосовно хоча б найближчої перспективи.
– Я думаю, що після завершення адміністративної реформи (а коли це буде, поки ніхто не знає) у нашому районі будуть сформовані 5 об’єднаних територіальних громад. Район, напевно, з’єднається з Хустським районом. Об’єднаним громадам будуть надані широкі повноваження щодо забезпечення життєдіяльності та розвитку своїх громад, бюджетних установ, благоустрою територій, ремонту доріг, будуть надані певні ресурси, і в громадах буде, я дуже надіюся, бурлити життя. ОТГ самі будуть стимулювати створення нових робочих місць, легалізацію діючих працівників, так як прибутковий податок буде надходити до їхнього бюджету. Це стосується землі і майна. Ті громади, які не спроможні себе профінансувати, жити довго не будуть. Що стосується казначейства, то питання поки вирішується. Може, залишиться в Іршаві якась філія (сервісний центр), або наші установи і бюджети будуть обслуговуватися в Хусті. Ми зараз працюємо з клієнтами над запровадженням дистанційної системи обслуговування Клієнт Казначейства- Казначейство, щоб підготувати наші установи до різних варіантів подій.
Хочеться подякувати за нелегку працю колегам-казначеям. Відзначити багаторічну працю та значний внесок у становлення казначейської служби в районі Пишної Л.М., Гаджега В.М., Федоранич М.В., Лакатош Т.П., Лялюк О.М., Луцак Н.І. та Поштак В.М.
Не зважаючи на такі песимістичні прогнози, хотів би все-таки привітати своїх колег з 25-ою річницею створення Державного казначейства України. Казначей – це окрема професія, це і бухгалтер, і економіст, і юрист, і багато хто ще! Всім міцного здоров’я, морального і матеріального задоволення від роботи, поваги від клієнтів, стабільності та впевненості у завтрашньому дні. Ще раз зі св’ятом!

Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар