- Нове життя - https://nz-ir.com -

Сучасники наших пращурів Археологічні знахідки на урочищі Довга гора місто Іршава

Місто Іршава розташоване в найнижчій частині Іршавської улоговини. Іршавська улоговина є частиною Чоп-Мукачівської низовини і її продовженням у гори по річках Іршавка і Боржава і обмежена масивом Вігорлат – Гутинського пасма українських Карпат. З заходу Іршаву оточує хребет Довга гора, зі сходу – хребет Лозянські Гори. Хребет Довга гора простягається з півночі на південь на 10 км і з заходу на схід на 4 км. Найвища частина хребта на північній стороні – 279 м над рівнем моря, на вершині якого розміщується городище ранньо-залізного часу (VIII-IV ст.. до н.е.) Стрімтура. На південній стороні хребта, в урочищі Будулів виявлені залишки городища ранньо-залізного часу (ІІ- ІІІ ст. до н.е.) і залишки фортечної стіни слов’янських часів Х-ХІІІ ст. н.е.
Хребет Довга гора складений з вулканічних порід: андезито-базальтів, туфів і їх похідних. В ярах, в місцях ерозії ґрунту виступають на поверхню окатані льодовиком округлі валуни різних розмірів і туфу і андезиту. Напроти хребта Довга гора, на сході розташоване узгір’я урочище Лозянські гори, де знайдені кам’яні знаряддя первісної людини, починаючи з раннього палеоліту (400-150 тис. р. до н.е.) і закінчуючи пізнім палеолітом (35-40 – ІІ тис. р. до н.е.), а також кераміка доби міді IV-III  тис. до н.е.
З головного хребта урочища Довга гора опускається у східному напрямку хребет урочища Шпігерова гора, який закінчується гіркою в межах м. Іршава. Довжина хребта – 1 км., ширина вершини – 30 м. Схили урочища стрімку – 15-200, місцями до 300. Найвища вершина – 161 метр над рівнем моря зі східного боку хребта. В найнижчій частині хребта (висота 157 метрів над рівнем моря), що нагадує перевал, знайдені кам’яні знаряддя праці часів пізнього палеоліту (35-40 – ІІ тис. р. до н.е.) і фрагменти кераміки Куштановицької культури (VIII-VI ст.. до н.е.).

Урочище Довга гора (вище ГРП)
Висота – 183 м над рівнем моря.
Між урочищем Довга гора і урочищем Вище темитова на схилі хребта вище газорозподільної станції в місці ерозії ґрунту виявлено фрагменти кераміки ранньо-залізного часу і знахідки з андезиту, кременистого пісковика.
Фрагмент кераміки розміром 3*2 см, товщиною 0,7 см, зовнішня поверхня цегельного кольору легко руйнується. Внутрішня поверхня і злам чорно-сірого кольору, знайдені на глибині 5 см в коричнево-жовтому ґрунті.
На глибині 15 см в ґрунті знайдено 2 фрагменти кераміки з сильною ерозією поверхні 4*2,5 см і товщиною 1,2 см і 3,2 см.
Скол із білого лімно-кварциту розміром 3*2*0,8 см без патини, края гладкі, гострі. Відщеп із вапняку біло-жовтого кольору розміром 2,8*2*0,7 см з нерівною поверхнею, без патини.
Скребло із Королівського андезиту розміром 4,2*4,5*1,1 см поверхня виробу покрита патиною матового кольору з порами вилуження розміром 0,2*0,5 см, глибиною 0,2 см. Наявна краєва ретуш і обробка краю з протилежного боку як скобель. Знахідка може трактуватись як мустьєрське знаряддя (150-40 тис. р. до н.е.).
Проторубило із андезиту розміром 6,5*6,2*3 см, поверхня знахідки грубо змінена ерозією з патиною коричнево-жовтого кольору і порами 0,3*0,5 см. на рублячому краю ретуш в грубій формі. Знахідку можна віднести до ранньопалеолітичних знахідок, часом 150-400 тис. р. до н.е.
Скребло із кременистого пісковику Радванського типу розміром 8,3*4,5*1,8 см краєвого відщепу. Скребло із полосчастого хіалодациту сірого кольору з патиною сірого кольору.
Нуклеус із чорного Рокосовського обсидіану розміром 3,2*2*0,47 см з патиною сірого кольору. Дані знахідки можна віднести до пізньопалеолітичних, віком 35-40 – ІІ тис. р. до н.е.
На поверхні ґрунту знайдено 2 фрагменти кераміки. Фрагмент кераміки розміром 3,2*2,5*0,9 см черепично-жовтого кольору з сильно-зруйнованими поверхнями. На зламі черепичного кольору з домішками кераміки в випаленій глині. Поверхня виробу погано випалена і кришиться.
Фрагмент кераміки розміром 3*2,1*0,7 см. Внутрішня поверхня чорно-сірого кольору, зовнішня – сірого кольору, шорстка без слідів поливи. Вибір добре випалений, поверхня частково зруйнована ерозією.
Дані фрагменти кераміки можна віднести до знахідок доби раннього заліза – Куштановицька культура  (VIII-VI ст. до н.е.).

Урочище Урстова гора (сад)
Висота над рівнем моря – 164 м.
При ритті котловану на глибині 40 см знайдений 1 скол із Рокосовського обсидіану розміром 1,7*0,8*0,5 см без слідів патини. Поверхня знахідки чорного кольору, блискуча.

Урочище Хижнище
Знаходиться на плато в западині, що є продовженням північно-західного схилу урочища Довга гора. Ділянка з кущовою рослинністю, розміром 100*40 м., зі всіх боків оточена лісом і омивається мілкими струмками, що впадають в р. Іршавку. На поверхню ділянки виходять породи андезиту у вигляді валунів.
По периметру ділянки помітні сліди закладки розвідувальних шурфів розміром 2*0,8 м (давністю – більше 30 років). В с/з ділянки на глибині 10 см знайдений 1 виріб із кремнію сірого кольору розміром 3,5*1,5*0,6 см без слідів патини.

 

Урочище Довга гора (Бобик)
Висота над рівнем моря – 185 м.
В місцях ерозії ґрунту виявлені кам’яні артефакти – вістря із кременистого пісковика Радванського типу розміром 3,1*2,5*0,7 см з краєвою ретушшю без патини. Виріб із кременистої породи жовтого кольору розміром 3,8*2,3*0,8 см з краєвою ретушшю. Поверхня знахідки блискучо-воскового кольору, гладка. Наконечник із вапнякової породи блідо-жовтого кольору розміром 1,8*1,3*0,8 см без слідів ретуші. Поверхня виробу зерниста без патини. Нуклеус із радіоляриту коричнево-червоного кольору з зернистою поверхнею з патиною жовтуватого кольору розміром 2,8*1,8*1,1 см.
Нуклеус із кременистого пісковику коричневого кольору розміром 2,4*1,7*0,7 см, поверхня виробу гладка, покрита матово-коричневою патиною. Краєвий скол із кременистого пісковику коричневого кольору поверхня виробу блискучо-воскового кольору, гладка, без патини. Розмір знахідки 2*1,7*0,6 см. Дані знахідки по ступеню збереження поверхні можна віднести до півзньопалеолітичних з віком 35-40-ІІ тис. до н.е.

Урочище Урстова гора (верх) ІІ
Висота над рівнем моря – 171 м.
На вершині гори на поверхні ґрунту знайдений нуклеус із лімноквариту (кременю озерного походження). Поверхня виробу без слідів патини і слідів ретуші, можна віднести до пізньопалеолітичних. На південний схід від урочища Шпігерова гора на відстані 200 м виявлено знахідки кам’яних знарядь праці на ділянці урочища Полянка.

Урочище Полянка м. Іршава
Висота над рівнем моря – 140 м.
Видовий склад сировини – силіцити-похідні варіанти кремнієвої сировини.
Характеристика знахідок – скребло розміром 5,6,*3,2*2 см з кремнієвої породи світло-коричневого кольору з наявною краєвою ретушшю без патини. Скребло із кремнієвої породи розміром 4,4*3*1,5 см з краєвою ретушшю без патини. Знахідки виявлені на глибині 60-70 см в жовтому ґрунті. По ступеню збереженості поверхні дані знахідки можна віднести до пізньопалеолітичних, віком 35-40-ІІ тис. р. до н.е.

Урочище Вище Темитова– І
Висота над рівнем моря – 171 м.
При обробці ґрунту на поверхні виявлено 42 кам’яні артефакти і 80 фрагментів кераміки.
Урочище Вище Темитова опускається з хр. Довга гора в східному напрямку шириною 200 м. і довжиною 2 км., закінчується виступом в межах м. Іршава. На його східних відрогах розташоване кладовище.
Західніше кладовища на 100 м на плато 300*80 м. виявлені знахідки кам’яних знарядь праці часів палеоліту і кераміка Куштановицької культури . Вершина хребта шириною до 80 м, в верхній частині, до 100 м – в нижній частині. Північний схил довший і більші пологий – 5-100. Південний схил більш стрімкий – 150 в верхній частині, 300 – в нижній частині і порослий чагарниками. Знахідки знарядь праці і відщепів із Королевського андезиту і Рокосовського обсидіану різних часових епох починаючи з пізнього палеоліту (35-40-11 тис. р. до н.е.) і закінчуючи неолітом (5 тис. р. до н.е.). Всі фрагменти товстостінної кераміки ручної роботи поганого випалу з сильною руйнацією поверхонь знайдені на обмеженій площі, що можливо трактувати як залишки.

Урочище Вище Темитова ІІ (Земельна ділянка Івана Улашина)
Висота над рівнем моря – 170 м.
При оранці ґрунту в борозні знайдено 4 кам’яних знахідки. Розташована вона на відстані 100 м. на захід від ділянки урочища Вище Темитова І на південно-східному схилі гори, що є продовженням урочища Довга гора.
Ділянка в західному напрямку знижується під кутом 150 і опускається вниз до яру з струмком. Знахідки знайдено під вершиною на відстані 3-5 м від дороги, що проходить по вершині гори.
Опис знахідок:
Нуклеус розміром 4,5*3,3*1,5 см з Королевського андезиту. Поверхня знахідки матового кольору з порами 0,1*0,1 см. Нижня частина виробу пошкоджена (чорно-сірого кольору). Знахідку можна характеризувати як пізньопалеолітичну (35-40-11 тис. р . до н.е.).
Ніж розміром 4,5*2,2*1 см з поверхнею матового кольору. Ретуш нечітка.
Ніж розміром 4*2,2*1 см смолисто-чорного кольору з чіткою краєвою ретушшю. Спинка матового кольору з порами 0,3*0,5 см. Знахідку можна по ступеню збереження поверхні віднести до пізньопалеолітичних (35-40-11 тис. р . до н.е.).
Ніж розміром 5,2*4,5*0,9 см полосатої структури, в верхній і нижній частині виробу 2 сколи 0,8*0,4 см. З поверхнею смолисто-чорного кольору. Знахідки по ступеню збереженості поверхні можна віднести до мустьєрських (кінцевий період середнього палеоліту 150-40 тис. р. до н.е.) .

Урочище Вище Темитова ІІІ
На відстані 70 м від Урочища Вище Темитова І в місці ерозії ґрунту знайдений нуклеус із андезиту. Нуклеус – примітивний із Королевського андезиту розміром 4,6*4,3*2 см поверхнею матового кольору і порами вилужнення 0,1*0,1 см. Знахідка типова для пізньо-палеолітичних (35-40-11 тис. р . до н.е.).

Висновки:

  1. Знахідки кам’яних знарядь праці свідчать про перебування первісної людини в межах міста Іршава, починаючи з раннього палеоліту.
  2. Майже всі знахідки виготовлені з андезиту і обсидіану, одиночні – кремнієві вироби, що характерно для Закарпаття.
  3. Всі знахідки з можливими стоянками розташовуються на вершинах і схилах хребта Довгий верх і Лозянські гори в близькості від джерел води.
  4. Кераміка Куштановицької культури розташована на вершинах хребта Довга гора що характерно до куртанних поховань даної культури.

 

Василь БЕЙСЮК.