Версія для друку Версія для друку

«Життя – то час, наповнений роботою» Федора Потушняка

Того дня в Осійській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Ф.Потушняка панував святковий і піднесений настрій. І учні, і вчителі були у вишиванках, повсюдно у класах лунали пісні.
На святково прибраній сцені у актовій залі – портрет Федора Потушняка (робота художника Василя Ловски) в обрамленні вишитого рушника. На великому білому аркуші паперу гарно написані роки життя письменника: 1910 – 1960. Неподалік – оформлена книжкова виставка його творів «Чоловік –легенда», на якій представлені окремі видання автора – «Мати – земля», повість «Честь роду», поезії «Хвилини вічності», «Кристал», «На білих снігах, та ін.
Ведучі розповіли про життєвий і творчий шлях письменника. Він прожив коротке, але славне життя. Федір Михайлович любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах, які залишив нам у спадок. Це збірки «Далекі вогні», «Оповідання», «Земля», «Гріх», «В долині синьої ріки», праці з етнографії і фольклору, монографія «Археологічні знахідки бронзового та залізного віків на Закарпатті». Наука була його другою стихією.
Ф.Потушняк любив добро і вірив у його силу, схилявся перед усім прекрасним, був ніжним і чутливим до людей, до краси, але був гнівним і непримиренним до всякого зла, до кривди і підлоти.
У своїй творчості Ф.Потушняк ніколи не був холодним спостерігачем, безстороннім літописцем. Героям своїх творів віддавав полум’яне серце, був серед них, переймався їх болями, жив їх радощами.
Ведучі Ірина Юрина та Володимир Ковач розповіли про те, що Федір Потушняк міг би бути серед нас, міг би радуватися знищенню «імперії зла» та відродженню нашої держави – Соборної України. Але цього не сталося, бо заздрісники і недруги постійно здійснювали на нього політико- ідеологічний і психологічний тиск. І він не витримав чергової провокації, не доживши 15 днів до свого 50-ліття. Та назавжди залишив після себе своє чесне ім’я і свої твори.
У багатющій творчій спадщині Ф.Потушняка одне з численних місць посідає справжній сковородинський жанр – поезії в прозі. Одну з груп становлять прозові поезії, в яких осмислюється покликання людини до творчості.»Сад», «Старі речі», «Виноградар», «Поет», «Співак і Мудрець». Ще одна група творів, у яких автор художньо розмежовує прояви добра і зла в людині і в людському житті – «Лицар і квітка», «Дві душі», «Криниця», «Дві долі» та ін.
Учасники драмтеатру поставили на сцені уривок з роману «Повінь» Федора Потушняка. Вихід у світ роману засвідчив не тільки ріст письменника, а водночас його вихід на широкі жанрові різновиди. Своїм художнім рівнем твір гідно вписався в здобутки загальноукраїнського процесу. Через увесь твір простежується тема місця людини у житті, змісту її життя, що є надзвичайно актуальним сьогодні.Федір Потушняк перший в українській літературі зобразив повінь не тільки як явище природи. Він показав ті струмочки, які, стікаючи в річку, утворюють повінь – могутню повінь народного гніву, що у стрімкому бігові вперед знищує на своєму шляху все негативне.
Учасниця художньої самодіяльності школи Валерія Звонар виконала пісню на слова Ф.Потушняка «Тумани».
До присутніх звернулися директор Осійської ЗОШ І-ІІІ ступенів Марта Маргіта, Осійський сільський голова Іван Матіко, племінниця Федора Потушняка – Наталія Потушняк, палкий прихильник творчості письменника Петро Пітра з Білок, депутат обласної ради Петро Добромільський, тричі лауреат обласної літературної премії ім. Федора Потушняка, письменник і журналіст Василь Шкіря. Заступник голови районної ради Володимир Половка вручив учителям української мови та літератури Надії Ткачук та історії Марії Магурській грамоти райради.
Потім усі дружно відвідали краєзнавчий музей школи, експонати якого широко розповідають про творчість Федора Потушняка. Екскурсоводами були самі школярі.

Василь БУЖОРА

Прокоментуй!

Ваш коментар