- Нове життя - https://nz-ir.com -

ВІД СЛІВ – ДО СПРАВ

Життя не стоїть на місці. Одні проблеми вирішуєш, інші з’являються. Отже, ключових питань, які для Іршавщини на часі, завжди вистачає. Про кілька з них минулого тижня говорили на нараді в райдержадміністрації. Голова РДА Віктор Товстий зібрав на цей захід сільських голів, лісівників, представників правоохоронних органів та фірми «Еко-Ір», яка займається вивезенням побутових відходів й опікується відповідним полігоном у Дубрівці. На нараді йшлося про дотримання законодавства у сфері лісокористування, налагодження якісної утилізації сміття, уникнення огріхів у роботі служби «швидкої медичної допомоги», узгодження юридичних нюансів у співпраці сектору культури, молоді і спорту РДА з сільрадами тощо. Як пояснив голова райдержадміністрації, за підсумками наради створять спеціальну робочу групу, яка працюватиме над вирішенням порушених проблем. Участь у цьому заході взяли й голова райради Віктор Симканинець та заступник голови РДА Іван Мошкола.
На початку зібрання начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури та цивільного захисту РДА Володимир Штумф зробив низку оголошень. У зв’язку з великою кількістю опадів він радив сільським головам почистити канави, кювети, потічки, щоб уникнути виливу річок. Також посадовець просив очільників громад більш відповідально та вчасно подавати інформацію про використання паливно-енергетичних матеріалів.

Законно рубати ліс…
Чорнопотіцький сільський голова Юрій Бабинець зауважив, що у нього є факти незаконної вирубки лісу, але, за його словами, правоохоронці належно на них не реагують, хоч і звертався до них.
Директор ДП «СЛАП Іршаваагроліс» Руслан Прокопець відразу не погодився. Мовляв, згаданий сільський голова є упередженим з певних суб’єктивних мотивів. За словами доповідача, у нього та підлеглих є співпраця з більшістю сільських голів, та й лісівники самі зацікавлені у виявленні порушників і наведенні порядку.
Броньківський сільський голова Юрій Кузан обурювався, що ніхто їх не інформує, як вивозиться ліс: законно чи ні. Запропонував до виділення ділянок для рубок та огляду цих територій після робіт залучати представників сільських рад. Він також просив лісівників надавати інформацію про кількість вивезеного лісу та подбати про безпеку транспортування дров, щоб часом не звалились з автомобіля на людей.
Директор Довжанського лісомисливського господарства Василь Ледней проінформував, що кожного року підприємство погоджує план робіт з сільрадами, відповідну інформацію розміщують також на своєму офіційному сайті. На деревину, яка вивозиться, ставлять спеціальні чіпи, тобто вона є законною.
Також Юрій Бабинець нарікав, що начебто є проблеми з тим, як виписати дрова для населення. На це Василь Ледней відповів, що самозаготівля дров заборонена, щоб уникнути нещасних випадків. В першу чергу дровами якраз і отоварюють населення. Виписати їх можна у відповідних працівників лісомисливського господарства у Довгому, Загатті, Білках, Лисичові. Орієнтовна ціна – 550 гривень за куб.
Лисичівський сільський голова Ярослав Пальок наголошував, щоб лісівники вживали заходів щодо мінімізації шкоди для доріг під час транспортування деревини та не рубали ліс поблизу річок.
Руслан Прокопець пояснив, що лісівники не роблять нічого протизаконного. Очолюване ним підприємство проводить рубки догляду за лісом. Податки від діяльності сплачують у бюджети сільських рад. Чимало в їх роботі залежить від того, де клієнт замовляє склад деревини.
Директор НПП «Зачарований край» Василь Феннич розповів, що вони дбають про збереження природи, розвиток туризму. Господарювати можуть лише на третині території. Та й то проводять тільки санітарні рубки й ті, що стосуються догляду за лісом, маючи при цьому чіткі ліміти заготівлі деревини. Дровами забезпечили власних працівників та кількох інших жителів району.
Ільницький сільський голова Василь Павлище переконаний, що до цих питань потрібно підходити виважено і без конфліктів, враховуючи той факт, що понад 53 відсотки території району вкрито лісами.
Прокурор районного відділу Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області Богдан Перец та начальник сектору превенції районного ВП Хустського відділу поліції ГУНП України в Закарпатській області Василь Волошиновський зазначили, що тримають це питання на контролі й проводять відпрацювання. У другій половині минулого року виявлено 4 факти незаконної рубки лісу у Лисичові, Мідяниці, Броді й Дешковиці. Зафіксовано і випадки вивезення лісу на основі фальшивих документів.
Луківський сільський голова Михайло Фанта наполягав, аби більше уваги приділяти мисливству, зокрема боротьбі з браконьєрами.
Руслан Прокопець зауважив, що ДП «СЛАП Іршаваагроліс» займається тільки лісовим господарством, а землі вони передали в оренду Українському товариству мисливців і рибалок. Особисто він виступає проти незаконного відстрілу тварин.
Радник голови райради Юрій Фельцан просив звернути увагу на те, що браконьєри часто заходять на городи місцевих мешканців, що неприпустимо, а іноді й небезпечно.
Сілецький сільський голова Віктор Кузьма вважає, що за вирішення цієї проблеми в першу чергу мали б взятися керівники низових колективів мисливців.
Голова Довжанської ОТГ Віктор Симканич пропонував помізкувати над тим, щоб від господарської діяльності лісових підприємств сільради отримували більше податків.

Не потопати у смітті…
Директор фірми «Еко-Ір», яка займається вивезенням сміття та опікується полігоном побутових відходів у Дубрівці, Іван Бровдій розповів про своє бачення ситуації. За його словами, володіє інформацією про стан справ у цій сфері по області. Згадану галузь у державі пустили на самоплив. Коли починав працювати, то з допомогою сільських голів мав до 7, 5 тисяч договорів з жителями району на вивезення сміття. Але дещо згодом почалися проблеми з оплатою клієнтами за послуги. Багатьох працівників підприємства йому довелося скоротити. Таким чином, кількість договорів зменшилася до 800. Не давало втішних результатів і те, що почали брати оплату за різними критеріями: чи за куб сміття, чи за мішок. Керівник запевнив, що на полігон приймає побутові відходи лише з району та готовий іти працювати у будь-яке село, якщо його послуги вчасно і систематично оплачуватимуть. Нині має для цього два спеціальні автомобілі після капітального ремонту. На запитання Ярослава Палька про ціну відповів, що за 1 кубометр сміття треба поки що сплатити 58 гривень 50 копійок. У березні цей тариф підвищуватиме на 8-10 відсотків.
Чорнопотіцький сільський голова Юрій Бабинець та голова Зарічанської ОТГ Марина Васько цікавилися, чому «Еко-Ір» не поспішає йти працювати у їх громади, шукаючи незрозумілі підстави для відмови.
Кушницький сільський голова Михайло Штефко скаржився, що робота з населенням у цьому напрямку дається дуже важко, тому просив допомоги районної влади у застосуванні мудрих важелів впливу.

Вчасно доїхати «швидкій»
Зауважувалося, що на адресу «швидкої» з боку населення лунає критика. Перед присутніми з цього питання виступила начальниця Іршавської станції медичної допомоги Оксана Кинів. Вона зазначила, що мають кілька підрозділів, зокрема в Іршаві, Кушниці, Загатті, Довгому, Дунковиці. У місті автомобіль «швидкої» має доїхати за 10 хвилин, у селі – за 20. Доповідачка також назвала вимоги та умови виклику лікарів для екстреної допомоги. Наприклад, вони не виїжджають, якщо у людини незначне підвищення температури тіла чи артеріального тиску. Той, хто викликає «швидку», має назвати ім’я, по-батькові, прізвище хворого, а також власні такі дані, адресу пацієнта, забезпечити нормальний доступ до пацієнта, коротко описати його скарги на здоров’я тощо. З усіма правилами виклику автомобіля екстреної медичної допомоги можна ознайомитися в Інтернеті за цією адресою: www.irda.gov.ua/novyna/pravyla-vyklyku-brygad-shvydkoyi-medychnoyi-dopomogy. Оксана Василівна запевнила, що ліками і пальним вони нормально забезпечені. Медичка також відзначила, що з 1 квітня цього року в області має запрацювати єдина диспетчерська служба для станцій екстреної медичної допомоги.
Радник голови райради Юрій Фельцан попросив лікарку через ЗМІ та соціальні мережі ознайомити якомога більше жителів району з правилами виклику «швидкої» та відповідальніше реагувати на потреби одиноких.

Знайти точки дотику у сфері культури…
До сільських голів з проханням звернулася начальниця сектору культури, молоді і спорту РДА Олена Ісак. Як відомо, між очолюваною нею структурою і сільрадами вже кілька років підписуються додаткові угоди щодо використання закладів культури на території району. Для продовження цих угод потрібно щорічно приймати рішення сесії сільради. Зробило це поки що небагато громад. «Боржники» пояснили, що вирішать ці питання на найближчій сесії і попросили відповідні листи-прохання надсилати їм заздалегідь.
Кушницький сільський голова Михайло Штефко наголосив, що у сільському будинку культури вже кілька років проводиться КВК. Сюди з’їжджається понад 50 команд з усієї України. За його словами, вже незабаром цей грандіозний захід повинен відбутися знову, а заклад має серйозні проблеми із енергопостачанням, і є певні непорозуміння з орендарем. Просив районну владу втрутитися в ситуацію, аби ці наболілі питання вирішити.
Голова райдержадміністрації подякував усім учасникам заходу за співпрацю. З нетерпінням чекатимемо на результати цієї наради. Було б добре відчути від них позитивний ефект вже найближчим часом…

Іван СТЕПОВИЙ.