Версія для друку Версія для друку

З ЮВІЛЕЄМ, МАРІЄ МИХАЙЛІВНО!

Важко в нашому світі знайти людину з щирою душею, чудового сім’янина, хорошого спеціаліста, професіонала своєї справи та вмілого менеджера-управлінця. Цими днями свій чудовий ювілей зрілості та золота відзначає Марія Михайлівна Пензеник. Ім’я директора КЗ «НВК Смологовицька ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок» Марії Михайлівни Пензеник (дівоче прізвище Попович) добре відоме в освітніх колах Іршавщини. Своєю невтомною працею вона заслужила любов і повагу жителів Смологовиці, Локтя та всієї Іршавщини.
Народилася Марія Михайлівна 7 лютого 1960 року в селі Онок, що на Виноградівщині в сім’ї колгоспників-трудівників. Початкову освіту здобула в школі села Онок, а середню – у Великоком’ятській середній школі. Після закінчення школи в 1977 році вступила на хімічний факультет Ужгородського державного університету, який на той час був одним із найбільш відомих в УРСР. Закінчивши університет, молоду вчительку направлено на роботу у Великомолодьківську середню школу Новоград-Волинського району Житомирської області. Пізніше мала досвід роботи на Іршавській меблевій фабриці та Іршавському заводі побутової хімії.
Та, як говориться «від долі не втечеш!». Вчитель повинен бути вчителем. Із 1992 року Марія Михайлівна починає працювати вчителем хімії та географії Смологовицької ЗОШ І-ІІ ступенів. Вона швидко завоювала довіру і повагу в шкільному та батьківському колективах. Класне керівництво, гурткова та пошукова історико-краєзнавча робота, тижні хімії та географії було високо оцінено. Численні нагороди районного, обласного та всеукраїнського рівнів є яскравим підтвердженням її плідної роботи. Йшли роки, все мінялося, незмінним залишався лише щоденний маршрут Марії Михайлівни – до школи, до своїх діток. Зимовими вечорами за перевіркою зошитів при світлі настільної лампи подумки учителька тішиться успіхам своїх учнів: «Таки змогли, таки зробили!» Сльозами наповнюються очі Марії Михайлівни, коли потрібно відпускати своїх діток з рідної школи: «Більше не прийдуть...». Однак вона чудово розуміє, що метою виховання є навчити дітей обходитися без нас. Як писав Василь Сухомлинський «Велика виховна сила школи народжується там, де у людини, перед якою тільки відкривається життя, є улюблений учитель». Марія Михайлівна стала улюбленим Вчителем на все життя для цілої плеяди учнів різних поколінь.
З 2011 року Марія Михайлівна Пензеник очолила Смологовицьку ЗОШ І-ІІ ступенів. Вже у 2015 році директору вдалося вирішити одну із найболючіших проблем гірського села – відкрити дитячий садочок на базі школи. До того часу вихованцям доводилось відвідувати садки у сусідніх селах, в залежності від того, де були вільні місця. Таким чином школу реорганізовано в КЗ «НВК «Смологовицька ЗОШ І-ІІ ступенів – дитячий садок». Директором вміло підібрано педагогічний колектив школи та дитячого садочка.
В роботі директор вимоглива до себе та педагогічного колективу. Як та бджілка-трудівниця, зранку і до вечора вона поринає у численні шкільні справи. Вчителям порадити в роботі, техпрацівникам організувати злагоджену роботу освітнього закладу, залагодити відносини із батьками з приводу навчання, поведінки та харчування учнів, відвідати наради директорів, вчасно та правильно оформити звітність освітньої установи до районного відділу освіти... Все встигає Марія Михайлівна! Скромна, розумна, чесна та справедлива, прагне зробити для кожного щось приємне. Від її добрих справ всім працюється легко та невимушено. Персонал школи з великим завзяттям йде на роботу, знаючи, що отримає таку важливу в наш час пораду та підтримку від директора.
У вільний від роботи та домашніх справ час Марія Михайлівна займається творчістю! Вона пише чудові вірші! Вірші, які виходять з-під пера Марії Михайлівни, відзначаються глибиною поетичної думки та реалістичністю подій, які в них описуються. На жаль, директор рідко декламує свої вірші публічно. Її скромність дається взнаки й тут. Таки вмовивши Марію Михайлівну продекламувати віршика, поринаєш у світ захопливих та цікавих подій із нашого життя. Вже давно назбиралося віршів не на одну збірку, і дуже хочеться щоб світ побачив творчість талановитого у всьому педагога.
Доля поєднала Марію Михайлівну з її чоловіком, Василем Васильовичем Пензеником, із Смологовиці. Подружжя народило та виховало двох прекрасних дітей – Віталія та Оксанку. Нині Марія Михайлівна з чоловіком радіють успіхам своїх дітей та виховують онуків, які намагаються наслідувати своїх бабусю та дідуся. Не забуває Марія Михайлівна і про односельчан, кожного вислухає, порадить та допоможе. Її мудрі настанови щоразу стають в нагоді. Сьогодні влучно про Марію Михайлівну можна сказати словами поетеси Ліни Костенко:
А жінка, як осінь, плодами багата
На ніжність, добро, материнство і святість.
Як вересень тихий, зігріє душею,
Не страшно морозу чекати із нею.
Дорого наша, Маріє Михайлівно! Прийміть сердечні привітання з нагоди Вашого ювілею. Нехай у Ваших задумах завжди буде мудрість, на роботі – підтримка, вдома – увага та взаєморозуміння, у серці – світло від людської вдячності. Бажаємо Вам міцного здоров’я, нових досягнень та успіхів. Нехай завжди, аж до сторіччя, Вас супроводжує щаслива зоря удачі, Боже благословення, а у Вашому домі панують любов, злагода та добробут на многая і благая літ.

З повагою та найкращими
побажаннями, колектив
Смологовицького НВК.

Прокоментуй!

Ваш коментар