Версія для друку Версія для друку

РАЙЛІКАРНЮ ЗБЕРЕЖУТЬ ЧИ НІ?

У Іршавському районі порівняно небагато є осіб, чий життєвий досвід, політична кар’єра, сходження в адміністративно-чиновничій ієрархії дає можливість доволі широко і з певної висоти поглянути на процеси, що відбуваються на рідних теренах у всій багатогранності. На нашу думку, з повним правом до таких, дистанціювавшись від політичного позиціонування, можна, і слід, віднести Петра Івановича Станка. Заради істини зауважимо, що на сторінках «Нового життя» Петро Іванович – не такий уже й частий гість. Водночас тепер маємо серйозну нагоду, аби надати публічну трибуну активному лідеру депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у районній раді П.І.Станку. Так уже вийшло, що наша розмова вийшла далеко за найбільш злободенну тему проведення медичної реформи з усіма її, наразі далебі нерайдужними перспективами для стотисячного району, розташованого у осерді Закарпаття. Загальнодержавний процес децентралізації для нас у Срібній Землі несподіваним чином обернувся певною загрозою до розшматування, втрати тих преференцій, до яких ми звикли і яких поки що ніхто не має наміру втрачати. Зокрема, мова про районну лікарню. 

– Іршавську райлікарню, як багатопрофільну, інтенсивного лікування, статус якої вона вже має, наразі не бачить департамент охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації. Згідно їх висновків, що базуються на основі певних міжнародних експертних критеріїв без врахування місцевої регіональної специфіки. Дійсно, її може закрити тільки райрада, яка є її засновником. Але принципи фінансового утримання установи кардинально змінюються. Уже з квітня 2020 року медичні послуги інтенсивного лікування оплачуватимуться Агенцією МОЗ України.
На попередніх зустрічах нашої делегації із п. Біров, керівником департаменту охорони здоров’я ОДА, ми почули від неї рекомендацію домовлятися з іншими районами, адже заплановано сім лікарень у області: Ужгородська, Мукачівська, Хустська – другого рівня; чотири – Тячівська Виноградівська. Берегівська та Рахівська чи Воловецька – першого. По інших передбачено статус планового лікування, який ще має визначити аудитна комісія департаменту. Практично у стотисячному районі залишається терапія і так зване «госпісне лікування».
Особисто я бачу відсутність політичної волі обласного керівництва щодо подальшого функціонування Іршавської райлікарні як багатопрофільної першого рівня. Повинні були бути дані чіткі доручення голові РДА та керівництву департаменту охорони здоров’я ОДА для організації і забезпечення відповідності нашого медичного закладу необхідному рівню, звичайно, спільно із органами місцевого самоврядування.
– Петре Івановичу, на вашу думку, які можливі кроки у розв’язанні такої надскладної ситуації?
– Нам потрібно об’єднати зусилля всіх громад поки що Іршавського району. Продовжувати протестувати. Закарпатська обласна рада повинна прийняти рішення, яким зобов’язати облдержадміністрацію і відповідно, департамент організувати на відповідність як мінімум 10 багатопрофільних лікарень І або ІІ рівня в Закарпатській області. Оскільки жителів в Закарпатті є 1 млн. 200 тисяч чоловік, а по критеріям, по яким ми не проходимо, має бути 120 тисяч пацієнтів. Зрозуміло, що ця цифра по суті носить умовний характер, адже пацієнт в госпітальному окрузі сам вирішуватиме, де йому лікуватись. Діятиме ж принцип: гроші – ходять за пацієнтом. Поки що, як відомо, медпослуги оплачує держава, але рано чи пізно ми перейдемо до послуг страхової медицини. Отож, у будь-якому випадку, твердо переконаний, і наші жителі району на це відповідним чином заслужили, що в Іршавському районі має бути одна із тих десяти лікарень про які йшла мова вище.
– Петре Івановичу, маючи нехай і не надто приємну нагоду для розмови, думаю, варто торкнутися і ще одного животрепетного питання, яке корінням мабуть-таки тісно переплетено із попереднім. Це – наступні вибори у трьох сільських об’єднаних територіальних громадах.
– Більше того. Я спробую дещо загострити його. Наш Іршавський район є за своїм національним складом практично моноетнічним. Крім того, його унікальність ще й у тому, що він є логістично оптимальним своїм центральним розташуванням на теренах області.
Зрозуміло, що процес творення ОТГ пішов не за оптимальним сценарієм. Проблему варто обговорювати. Ми ще маємо можливість зберегти потенціал . Я вже неодноразово висловлював свою позицію: зберегти Іршавську ОТГ і об’єднати у ній також громади таких сільських рад як Білківська. Ільницька. Великораковецька і Малораковецька. Брідська. Загатська, Чорнопотіцька і Осійська, що у свою чергу дозволить зберегти як мінімум 50 відсотків потенціалу району і залишитися потужною адміністративно-територіальною одиницею зі славним історичним минулим та хорошим майбутнім. Ліквідація райлікарні, до речі, на мій погляд, стала в тому числі і наслідком нашої роздробленості..
Як лідер на Іршавщині ВО «Батьківщина» можу прозвітувати перед виборцями, що ми активно включилися у виборчий процес у всіх трьох ОТГ – Довжанській, Зарічанській і Кам’янській. Маємо своїх кандиддатів як на голів громад, а де не висунули кандидата, там визначилися із підтримкою гідного претендента, і так само із особистостями, вартими представляти депутатами своїх земляків-виборців.

Розмову вів Михайло ІСАК

Ваш отзыв

Ваш коментар