Версія для друку Версія для друку

ГРОНА – НА 300 МЕТРІВ БЛИЖЧІ ДО СОНЦЯ

Василь Іванович зустрічав нас дещо символічно. Високий статний чоловік середнього віку стояв над Сілецьким андезитовим кар’єром на фоні світло-синього осіннього неба. Підійшовши та поздоровкавшись ми попрошкували ґрунтовкою, а господар – обабіч топче черленицю та згаду:
— За колгоспних часів тут всюди виноградники були.
За тим періодом життя не жалкує, але йому гарує в серці пустуючи земля. Вже наблизившись до його угідь, в урочищі За кар’єром, проходимо повз зарослі ожинника і акації. Окрім нього всі сусіди облишили ці свої земельні паї. Немовби почувши німе наше запитання, чого не викупить сусідні площі, говорить, і самі не ґаздують і хочуть за неї, як той за грішну душу…

SONY DSC

Три гектари плантації цього виноградника сілецький фермер Василь Устич хоснує із 2000-го року. Бувало всяке з урожаєм. Але як спокійно він веде мову про хороший цьогорічний, так рівно говорить і про те як кілька років тому і затрати за його доглядом не повернулися. Тепер сподіваються на 8 – 9 тон з гектара.
До речі – за догляд. Це все – царина матері фермера Марії Василівни. Жінка на заслуженому відпочинку, але не знає втоми і спокою. За нею – обрізка, підв’язка, пасемкування.
І, звичайно, збір урожаю. Ця робота всій родині до снаги. На одній із світлин можна побачити всіх: сім’я самого Василя Івановича і його рідного брата — Юрія Івановича. По-справжньому, то є сімейна справа, та навіть родинна. Бо і найменший – онук Максвим – уже бере в ній участь.
У цьому році збір сонячних грон розпочали в третій декаді вересня. Традиційно до храмового сілецького свята Покрова Пресвятої Богородиці завершили збір сонячних грон. До речі окрім цієї традиції у родині фермера Василя Івановича Устича дотримуються ще однієї традиції – відзначати день народження доньки Наталії п’ятого жовтня саме тут.

SONY DSC

Ведучи діалог з одним із кращих фермерів Іршавського району цікавився багатьма аспектами його роботи, зокрема в цьому випадку про історію виноградарства у колишньому колгоспі «Радянське Закарпаття», де було 24 гектари виноградників. А відтак наша бесіда непомітно звернула у русло цін та реалізації. Один факт не те що здивував, але виявився доволі несподіваним поворотом: у Василя Івановича є двоє оптових покупців, з Івано-Франківщини та Чернівеччини – власники турбаз, — які уже декілька років поспіль оптом закупляють у Сільці виноград, і самі виробляють домашнє вино.
Виходить так, що якби могли, то і вирощували вдома виноград, а між тим таких плантацій як у Сільці, мало де і знайдеш Виноградники тут на узвишші близько 300 метрів над рівнем моря.

Михайло ІСАК

Ваш отзыв

Ваш коментар