- Нове життя - http://nz-ir.com -

Адальберт ерделі: моє мистецтво належить світові Фоторепортаж

Минулого тижня в гірському селі Климовиця, на малій батьківщині основоположника закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі, проведено районний семінар працівників клубних, музейних закладів та викладачів образотворчих відділів дитячих шкіл мистецтв району на тему «Охорона культурної спадщини в сучасних умовах. Пам’ятник Адальберту Ерделі – внесення до Національного реєстру пам’яток монументального мистецтва».
Урочистості розпочалися вшануванням пам’яті всесвітньо-відомого художника. До пам’ятника А. Ерделі, встановленого на подвір’ї Климовицької ЗОШ І-ІІ ступенів, було покладено живі квіти. Із словами вітання до присутніх звернулися директор Климовицької ЗОШ І-ІІ ступенів Віталія Лендєл, провідний методист районного будинку культури Оксана Сідор, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Олена Ісак, заслужений працівник культури України, директор – художній керівник Мукачівського драматичного театру Юрій Глеба, доктор мистецтвознавства Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич та відмінник освіти, кандидат філологічних наук, проректор Закарпатської академії мистецтв Наталія Ребрик.

SONY DSC

Знаковим стало і те, що із самого ранку проводився пленер юних художників. У ньому взяли участь вихованці дитячих шкіл мистецтв Ільниці, Приборжавського, Білок, Довгого та Великого Раківця, а також наймолодші митці Климовиці. Хлопці та дівчата зосереджено розбавляли фарби, наносили мазок за мазком на папір. Невдовзі на їх картинах з’явилися фрагменти будівлі школи, пам’ятник Адальберту Ерделі, крони старих дерев, що височіли до самого неба. Відчувалося, що всі вони закохані в мистецтво, добре володіють пензлем. Кожен із них віддавав часточку свого серця, своєї душі. Усі вони наслідують приклад Майстра, намагаються бути схожим на нього.
Треба дати належне організатору семінару Оксані Сідор, яка провела захід в день смерті Адальберта Ерделі. Із того часу, відколи перестало битися його серце, промайнуло 64 роки. І прожив він усього 64 роки. За цей час пережив чотири державні влади – Австро-Угорську імперію, буржуазно-демократичну Чехословаччину, хортиську Угорщину й радянський тоталітарний режим. З усіма владами якось уживався. Найважче було за часів СРСР. Комуністична система не довіряла йому, з підозрою ставилася до нього лише тому, що довгий час жив на Заході.
Виступаючі зазначали, що творчість Адальберта Ерделі вплинула на формування уявлення про цінність художньої спадщини, а також наявність взаємодії мистецького простору Закарпаття з культурами сусідніх народів. У нових вимірах постала в роботі постать митця. Цікавим є його підтвердження інтересу до церковної тематики, віднайдене Михайлом Приймичем за фотоматеріалами, публікаціями у періодиці та маловідомими полотнами Адальберта Ерделі. Всевишній щедро обдарував його талантами. Він дав митцеві гострий аналітичний розум філософа, чуттєве серце музиканта й художника, тонку поетичну душу, непересічний талант письменника. Внутрішній світ митця був надзвичайно складний і багатий, сповнений протиріч містики і таємниць. Він надзвичайно тонко сприймав світ.
Творча спадщина А.Ерделі без перебільшення є надбанням не лише європейської, але й світової культури, його ім’я вписане золотими літерами в історію західноєвропейського мистецтва початку ХХ століття. Живописні роботи художника зберігаються у державних галереях і приватних колекціях України, Словаччини, Угорщини, Франції, Швейцарії та інших країн. Йому й самому довелося жити свого часу в європейських столицях. Там глибоко вивчав мистецтво і сам багато творив. З-під його пензля вийшли сотні живописних полотен, частина яких увійшла до мистецького фонду нашого краю. Його ім’я оповите легендами. Він був дуже освіченою людиною – знав німецьку, французьку, угорську, словацьку і чеську мови.

SONY DSC

Із вереснем пов’язана ще одна сторінка історії Адальберта Ерделі – 2004 року вночі в будинок художника, де жила його вдова Магдалина Ерделі, увірвалися бандити, зв’язали її електричними проводами і винесли з помешкання 48 картин, попередньо вийнявши їх з рамок. На жаль, дружина померла, а крадіїв не знайшли дотепер.
У тому, що в рідному селі художника зведено йому пам’ятник, чимала заслуга Оксани Сідор, Юрія Глеби, архітектора, голови Закарпатського об’єднання Національної спілки художників України Бориса Кузьми та скульптора Андріяна Балоги з Києва (до речі, уродженця Закарпаття). Слова митця, записані в щоденнику, який повсякчас вів художник, стали пророчими: «Я належу своєму народові, а моє мистецтво належить світові».
Продовження семінару було в сільському клубі. Тут виступаючі вели мову про охорону об’єктів культурної спадщини та порядок їх обліку, культурно- інформаційний контекст збереження мистецької спадщини Адальберта Ерделі, пам’ятка монументального мистецтва, популяризація та ефективність використання. Відбулася також презентація збірки віршів Надії Котубей «Він вернувся з далеких доріг», присвячена Адальберту Ерделі.
Семінар завершився виступом учасників художньої самодіяльності клубу с. Климовиця.

Василь ШКІРЯ