Версія для друку Версія для друку

СІЛЕЦЬКА ШУКАЧКА ТА ХРАНИТЕЛЬКА СКАРБІВ-ТАЛАНТІВ

Напевно, коли лунала якась пронизлива мелодія, то тоді ще маленька Антонінка з Сільця залюбки вслухалась і насолоджувалась, а її душа просто струною озивалась. Хоча дитячому розуму це навряд чи до пуття було під силу осягнути. Та й батьки, як би це дивно не виглядало, віддали донечку в Іршавську дитячу школу мистецтв з першого класу просто для того, щоб мала чим зайнятись. Почала опановувати гру на фортепіано. Вчила її цьому нині покійна Мар’яна Степанівна Яремко. Отак минув якийсь час, мама дівчинки зустрілась з вчителькою, котра сказала: «У вашої дитини талант». Згодом батьки придбали Антонінці фортепіано. Мабуть, для дівчинки це було чи не найбільшим щастям. Відтоді вона могла годинами грати. Іноді вдома вже плутали, чи то їх приватний будинок, чи філармонія.

Після закінчення 9 класу місцевої школи Антоніна Глиба вступила в Мукачівське педагогічне училище. Коли навчалась у цьому закладі, то їй випала чудова нагода взяти участь у міжнародному конкурсі піаністів у столиці. Чомусь і не очікувала на такий доволі шалений успіх. Тоді вона дійшла аж до півфіналу. З того часу її ім’я частенько звучало на різних обласних заходах. До речі, Антоніна Анатоліївна чудово вміє грати ще й на акордеоні. А вперше спробувала вже в училищі. Її викладачу тоді не повірилось у це: так майстерно впоралась із завданням. Навчання в Мукачеві вона продовжила і згодом здобула освітній ступінь магістра мистецтв.
Так поступово для Антоніни Глиби музика ставала сенсом життя. Вона 10 років учила цьому предмету учнів Дунковицької ЗОШ І-ІІ ступенів. Здавалося б, хто в цьому маленькому селі буде співати? Та майстру своєї справи і тут вдалося віднайти таланти і запалити у них оту жагу до вічного – мистецтва. Саме тут виплекала гармонійний квартет на два голоси.
Тепер жінка працює вчителем музики у Сілецькій ЗОШ І-ІІ ступенів. І тут воліє не спочивати на лаврах, а продовжує шукати скарби-таланти. Опікується гуртком з вокалу, на якому два рази на тиждень займаються поціновувачі прекрасного співу. Антоніна Анатоліївна зізнається, що займається улюбленою справою, тому робота для неї є відпочинком і стимулом до самовдосконалення.
Досить непогано «засвітились» її вихованці: восьмикласники Вадим Осійський та Василь Кинів. Частенько з ними співає і Денис Чіка, хоча і навчається вже в 11 класі іншої школи.
Напевно, кожен з хлопців має свою історію, як потрапив до вчительки. До прикладу, Денис досить непогано вимовляв слова в ритм. Жінка це запримітила і вирішила з ним попрацювати в стилі репу. Вийшло доволі класно. Вадим і Василь реалізовують свій талант в іншому музичному напрямку. Хлопці доволі активні і постійно експериментують. Непогано у них виходить виконувати і «Василину» Івана Поповича.
Три роки тому Антоніна Анатоліївна вирішила з вихованцями взяти участь у районному конкурсі «Таланти багатодітних родин». На них чекало визнання – неочікувано зайняли перше місце. На відповідному обласному конкурсі теж потрапили в п’ятірку кращих. Безперечно, все це окрилило.
Цікаво, що Вадим Осійський співав змалку, а його два старші брати до співу не мають жодного стосунку. Батько ж хлопця свого часу грав на кларнеті. У Дениса Чіки теж є два брати, але менші, котрі так само з музикою «не дружать».
Вчителька вважає, що кожна дитина має таланти від природи. Обов’язок педагога полягає у тому, щоб їх виявляти і розвивати. Успіху у цьому плані можна досягти тоді, коли застосовувати індивідуальний підхід до кожного учня.
Приємно, що у відділі культури і туризму РДА є стенд «Найталановитіші зірки Іршавщини», на якому, наче коштовні камінці, красуються вихованці Антоніни Анатоліївни. Коли проходить повз нього, то завжди гляне і мило усміхнеться, бо серце огортає радість, розуміє, що в цьому і її заслуга. Отже, копітка праця здібної вчительки не минає даремно.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Прокоментуй!

Ваш коментар