Версія для друку Версія для друку

«Інколи поразки вчать більше, ніж перемоги…»

У цієї юної дівчини з Білок доволі насичене й неповторне життя. Перше, що привертає увагу, це її подвійне ім’я. Мова йде про Марію-Кароліну Поп. Мама дуже хотіла назвати її Кароліною. Але дівчина народилася першого лютого, а вже 9 числа цього місяця відзначають День Марії. Щоб поєднати ці два моменти, вирішили дати дитині подвійне ім’я. Але не тільки цим цікава юна білківчанка. Вона має потужний багаж знань, неодноразово була призером різних етапів учнівських олімпіад та конкурсів. Ось нещодавно вступила до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, який входить у трійку кращих в Україні у цій сфері. Місто вразило її таємничістю та загадковістю, а люди – привітністю. При вступі набрала максимальний конкурсний бал -- 200. Навчатиметься за держзамовленням, тобто безкоштовно. До речі, як призера обласного етапу олімпіад її запрошували на навчання й до УжНУ. Отже, зараз дівчина ще трохи насолоджується відпочинком перед поки незвіданими студентськими буднями.
Марія-Кароліна вирішила стати медиком невипадково. Її бабуся – зубний технік, а мама – стоматолог. Але новоспечена студентка хоче обрати інший напрям. Каже, що це конкретно буде, визначиться за 6 років навчання в університеті. Однозначно хоче професійно лікувати тих, кому це буде потрібно, і тим самим зміцнювати здоров’я таких людей, даруючи їм щастя. Свято вірить у те, що робота має приносити задоволення їй і користь суспільству. Тому хоче, аби у неї все добре виходило.
Білківську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 дівчина закінчила із золотою медаллю. Була успішною з різних предметів. Зокрема, кілька разів брала участь в обласному етапі олімпіади з української мови та літератури, історії, хімії, біології. До слова, двічі боролася за лідерство на республіканському етапі олімпіади з історії в Черкасах та Чернігові. Марія-Кароліна дещо привідкрила завісу тієї освітянської кухні. За її словами, для призерів обласного етапу олімпіад проводять тренувально-відбіркові збори, на яких теж потрібно підтвердити свої знання. Читають лекції професори УжНУ, після цього учні пишуть контрольні роботи. Хто найкраще про себе заявить, той і представлятиме область на республіканському етапі олімпіади. Два рази їй випадала така честь. За успіхи з історії значною мірою вдячна вчительці рідної школи Вероніці Станко. Чому не посіла перше місце на рівні України? Зізнається, що там дуже сильна конкуренція, адже збираються найкращі з усієї країни. На її думку, перемагають зазвичай вихованці спеціалізованих шкіл з великих міст, тобто вони мають більше можливостей і потужніше працюють в якомусь лише одному напрямку.
Юна інтелектуалка чимало уваги приділяла біології та хімії. Щоб краще із цих предметів підготуватись до ЗНО, відвідувала додаткові уроки. У цих науках її цікавить багато що. Каже, що чим глибше «копаєш», тим більше родзинок. Але, звісно, всього знати неможливо, тому з хімії їй до вподоби «органіка». Не може бути байдужою до прикладів переходу з неорганічної хімії в органічну. Якщо конкретизувати, то виявляється, з вугілля можна добути білок. Любов до хімії їй привила Ганна Кампо з Ільниці. Щодо біології, то дівчина полюбляла вникати в суть молекулярного напрямку цієї науки, а також глибоко вивчала генетику. За її словами, знання з біології людини згодяться кожному з нас. Насолоджуватись цікавинками цього предмету їй допомагала Марія Порада з Білок.
Заслуговує на увагу той факт, що дівчина три роки поспіль займала призові місця на обласному конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України в секції «Валеологія». Керівниками у неї були спочатку Оксана Нодьянош, а потім Ольга Мондяк. Свого часу обдаровані діти по цій освітянській лінії відвідали Варшаву – столицю Польщі. Марія-Кароліна була єдиною з області, яка змогла безкоштовно, завдяки своїм знанням і талантам, туди потрапити. Побувала в лабораторії при одному з університетів. Тут кожного дня читали різні лекції. Розповідали, як на молекулярному рівні винайшли літак, зробити з телефону мікроскоп, дослідити ДНК із власної слини. Також йшлося про можливості розкрити кримінальну справу без ДНК, поведінку клітинок цибулі під впливом різних речовин тощо. Під час поїздки завітали також в музей Коперника, в якому знаходиться багато інтерактивних експонатів, за допомогою яких відвідувачі самі проводять експерименти.
А ще юна активістка брала участь в обласних етапах Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Білківчанка стверджує, що час потрібно мудро використовувати, мати мету й цілеспрямовано до неї йти, вірити у власні сили й багато працювати, бо легко нічого не дається. Каже: «Інколи поразки вчать більше, ніж перемоги, адже невдача підштовхує до самовдосконалення, а успіх свідчить, що рухаєшся у правильному напрямку». Однак, за її словами, потрібно повнокровно жити, тобто не лише занурюватися в книжки й світу Божого не бачити, а й відпочивати з друзями, допомагати батькам, іноді послухати улюблену музику. Зокрема, дівчині подобаються англомовні виконавці, пісні Джастіна Бібера, рок-гурту «Драгонс» тощо. Стає в пригоді, що непогано володіє англійською мовою.
Безперечно, Марія-Кароліна є представницею покоління, яке виховане на гаджетах і не уявляє свого життя без них. Але це не заважає їй висловлювати досить цікаве твердження у згаданому контексті. На її думку, на те, як поводитися з гаджетами, впливає соціальне виховання. Це все звичка, про яку при певних обставинах можна забути. Інтернет – це серйозні можливості, але людина має сама фільтрувати, що читати, а що пропускати повз очі та вуха. Як не дивно, та юна співрозмовниця глибоко переконана, що мобільний телефон ніколи не замінить підручник, тому що книжка має свій запах, її приємно гортати, вона викликає певні емоції…
Незабаром дівчина поїде на навчання до Львова. Здобуватиме нові знання, працюватиме над освоєнням тонкощів своєї професії, яка, вочевидь, приноситиме їй задоволення. Безумовно, сумуватиме за рідною домівкою. Обіцяє частенько навідуватись додому. У першу чергу в цьому їй допоможуть і батько, і дідусь, котрі працюють далекобійниками. Хочеться, щоб доля в Марії-Кароліни Поп складалася якнайкраще, бо вона на це стовідсотково заслуговує…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Прокоментуй!

Ваш коментар