Версія для друку Версія для друку

Основні фактори успіху

Їх є декілька. Та все ж найголовніший – це селекційна робота. Пасічник має стежити за працездатністю сімей і саме із найкращих брати селекційний матеріал під час заміни маток, які відпрацювали свій термін. А найоптимальнішим для матки – є два роки. На третій – дворічну матку можна залишити, якщо вона відпрацювала сезон не гірше однорічної. Наступного літа до заміни таку сім’ю треба підсилювати за рахунок інших, у яких є ризик роїння, рамками з розплодом на виході. Так одна сім’я підсилюється, а в іншій попереджається роїння. Завдяки цьому сім’я дасть кращий результат, бо трирічна матка гірше червить, відповідно менші затрати на годування розплоду.
Ще одне правило, за порушення якого бджоли «карають» пасічника, – це своєчасний огляд сімей, і, звісно ж, адекватна реакція на ситуацію в сім’ї. При перенесенні чи недостатній кількості щільників бджоли переходять у передройовий стан. Невчасно помічена відсутність матки – і з’являється трутівка. Призводять до проблеми і запізно помічені ознаки хвороби бджіл.
Третім важливим фактором є наявність кормової бази. Якщо у пасічника немає можливості кочувати з бджолами, він має орієнтуватися на місцеві можливості. А відтак, відповідно, й організувати свою пасіку. Не секрет, що у вуликах на холодний замет, а найбільше це стосується лежаків, бджоли з весни повільно набирають силу. Тому про добовий весняний взяток не варто і мріяти. А ще пасічники і самі повинні дбати про розвиток кормової бази, висаджувати на невгіддях акацію і липу, висівати, де тільки можна, буркун, фацелію, головатень, сірійський ваточник, золотарник.
Які б ми вулики не ставили, яких би бджіл не заводили чи завозили, яку б технологію пасічникування не використовували, але якщо немає багатої, чи хоч би належної кормової бази – меду не буде!
І про медодаї ми маємо дбати тепер самі, бо сподіватися, що у найближчому майбутньому нашими проблемами перейматимуться сільгоспвиробники, лісівники чи урядовці, не доводиться. Та й кліматичні умови з року в рік змінюються непередбачувано. І поки що ніхто не знає, які кліматичні сюрпризи чекають на нас найближчої зими чи наступного літа. Однак вже зрозуміло, що кожен пасічник має подбати про майбутні «пасовища» для своїх бджіл. Тим більше, що в Україні та Угорщині вже є чимало таких прикладів. Зокрема, на Рівненщині та Угорщині закладені досить великі площі насаджень дерев-медодаїв, які підрісши, протягом тривалого часу даватимуть поживу і мед пасічникам. Не лінуйтеся, колеги. Не сподівайтеся, що фермер сіятиме такі сільськогосподарські культури, які даватимуть вам багаті взятки. Бо з гібридних посівів бджоли взятку не мають. А якщо пасічник подбає про своїх бджіл, посадить медодайні кущі, дерева, посіє біля пасіки квітучі трави з таким розрахунком, щоб цвіли вони у різні строки, тоді можна сподіватися і на щедрий взяток, і на те, що бджоли добре зимуватимуть і активно розвиватимуться навесні.

Підготував Юрій САМОРИГА.

Прокоментуй!

Ваш коментар