Версія для друку Версія для друку

Треба захищати власного товаровиробника

До такого висновку дійшов, побувавши днями в Товаристві з додатковою відповідальності «Іршавська меблева фабрика». Не віриться, що свого часу там трудилося до 960 чоловік. Тепер – всього п'ять. Робітники працювали у дві зміни. Свою продукцію, яка користувалася неабияким попитом, підприємство поставляло далеко за межі України.
– У час ринкових відносин – каже директор Сергій Фулитка, – на склад працювати не вигідно. Треба мати надійного партнера, щоб були оборотні кошти. В основному випускаємо продукцію на замовлення. Стараємося наперед допомогти нашим клієнтам визначитися з вибором в залежності до їх вимог, смаків, а також з урахуванням бюджету, що планується. Ми працюємо виключно із сертифікатними матеріалами та комплектуючими, а різноманітний їх вибір дозволяє підібрати оптимальний варіант для кожного.
Серед висококласних спеціалістів тут називають верстатника-наладчика Петра Ливдаря. Золоті руки має чоловік. Йому всяка робота під силу.Він – один з тих, на кому тримається фабрика. Саме завдяки йому підприємство здатне виконати любе замовлення.
Щодо замовників, як не дивно, пальму першості тримає не наш район, а Виноградівський. Виноградівський відділ освіти повсякчас замовляє меблі для дошкільних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл. Для нашого району наразі фабрика робить мало. Серед тих, хто придбав їх продукцію протягом останнього часу – Греблянський, Броньківський і Сілецький дошкільні навчальні заклади. 

– Треба підтримувати власного товаровиробника, – каже Сілецький сільський голова Віктор Кузьма. – Фабрика цілком спроможна випускати високоякісні меблі. Для цього в них є все – висококваліфіковані робітники, сучасне обладнання, сировина. Проблема лише в збуті. При потребі вони могли б збільшити кількість робочих місць. Отже, слово за нашими керівниками району, дитсадків і шкіл.
Такої думки і депутат районної ради, завідуюча Греблянським дитсадком Маргарита Ребрик. Висококласні спеціалісти виїжджають у пошуках заробітків за кордон, хоча б їх руки знадобилися б і в нас вдома. Ми теж придбали меблі нашої фабрики. По можливості купимо ще.
Голова зборів Григорій Фулитка віддав підприємству десятки років. Незважаючи на те, що він відноситься до керівного складу, трудиться в цеху на рівні з усіма. Не цурається стати за верстат, постійно працює над пошуком інвесторів і клієнтів.
– Мені доводиться бувати в багатьох містах України, – каже Григорій Михайлович. – Шукаю замовників. Зокрема, недавно повернувся з Івано-Франківської області, вів мову з керівниками держустанов. Здебільшого почув відповідь, що вони беруть продукцію у власних фірм.На це їх спрямовує місцева влада.
А мені пригадалися часи, коли райдержадміністрація і районна рада регулярно проводили «круглі столи», на яких обговорювали виробничі проблеми. На них запрошувалися керівники промислових підприємств, установ, навчальних і дошкільних закладів. Обговорювалися економічні питання, постачання продукції, залучення в район вітчизняних і іноземних інвесторів. Користь від таких зустрічей була обопільна.Було чимало таких робочих моментів, які вирішувалися одразу. Чому б не відродити таку практику зараз?
Отже, нам потрібно відроджувати переробну галузь.Для цього в нас у районі є всі наявні можливості. І піонером у цій непростій справі може стати саме ТДВ «Іршавська меблева фабрика». Треба лише підтримати власного товаровиробника.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар