Версія для друку Версія для друку

МАНДРИ КРАЇНОЮ ДИТИНСТВА

Дитячі очі схожі на відблиск сонця у чистій воді. Часом скільки у них прочитується радості, безтурботності, щирості і криштальних емоцій. Ми уважно за дітьми спостерігаємо, захоплюємось кожним їх кроком. І приміряємо на них різні родинні іпостасі. Мовляв, це дитина робить, як тато, у дечому копіює маму, а в чомусь іншому точно вилитий дідусь…
Марія Кобаль з Броду каже, що її маленькй Юрчик іноді таке скаже, що дорослому є над чим замислитися. Їй цікаво знаходити пояснення його вчинкам, аналізувати пізнання ним світу. До речі, він дуже любить тваринок. Коли ми кажемо, що хтось живе так, як собака й кішка, то означає, що на штиках. А маленький Юрчик пробує цих домашніх улюбленців помирити, привчає їх до любові. І у нього це непогано виходить. Неповторні моменти, які про таке свідчать, підловила його мама. Хлопчик справді безкорисливо дарує свої тепло й увагу кошенятам та собачці.
Такими кадрами просто не можеш намилуватися. Голову затуманюють спогади і про власне дитинство. Думаєш: «Боже, як воно класно колись було…». Та вже хіба що діти допоможуть помандрувати у ту чудову країну дитинства…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар