Версія для друку Версія для друку

Молодосте, шліфуєш кожним стартом….

Молодість читає список перспектив,
Усмішка розмикає кутик губ,
Вже легше переносиш негатив,
Ідей та успіху благословляєш шлюб.

Кудись зникли рожеві окуляри,
Все ж не боїшся шороху мрій.
Досвід пише цікаві мемуари,
Щось пояснює любові неглухій.

Каже: «Від щирих емоцій дурій»,
Доки не спаплюжена дощем осінь
Розумові дасть останній бій,
І тіло накриє старості просинь.

Молодосте, шліфуєш кожним стартом,
У жилах несамовито бурлить кров,
Прорахунок стає вдалим жартом,
Хоча все ж залишає рани шов.

Доле, на шматок нервів сталі,
Звабливо одягни розкішне трико,
Жорстко блок постав печалі,
І хай нещастя стріляє лиш в молоко.

Губляться спалахи абсурдних ілюзій
У пошуках солодких суперперемог,
Бо не хочеться людині байдужій
Натхненно писати яскравий монолог.

Молодосте, жадай мудрості танок,
Битиму тобі чолом до землі уклін,
Лиш би не пройшовся по мені життя коток,
Щоб близький не підклав свині, не зробив кидок.
І ти зрілості надовго поставила заслін.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*