- Нове життя - https://nz-ir.com -

Бджоляр та природа – єдине ціле

Вибрати професію після закінчення школи молодій людині завжди нелегко. Нині зробити такий вибір взагалі складно. Професію потрібно вибирати ту, яка тобі до душі і буде приносити задоволення у житті. У кожного свої здібності, а тому не всі будуть лікарями, юристами, менеджерами. Людина, яка доглядає і розводить бджолині сім’ї – це пасічник, а ще його називають бджолярем.
Бути бджолярем – справа нелегка, адже потрібно важко працювати: виготовляти вулики, рамки, інше пасічницьке обладнання, топити віск, відкачувати мед, лікувати бджілок тощо. Проте це цікаво і захоплююче, тихий робочий шум бджіл, квітучий сад. Бджоли заспокоюють тебе, і ніби лікують від усіх негараздів навколишнього середовища. З ними стаєш вільним, у гармонії із собою та природою. Проте, не лише бджоли здійснюють такий позитивний вплив на людину, але і продукти, які виробляють: мед, прополіс, бджолине обніжжя (пильця, перга), маточне молочко, а в комплексі вони дають людині здоров’я, якого нині багатьом з нас не вистачає.
Добрим пасічником не стати тому, хто дивиться на бджіл тільки як на можливість заробітку. Можна перечитати гори літератури про бджільництво (корисна справа!), але так і не зрозуміти, чому бджіл називають Божою комахою. Їх потрібно любити і шанувати, і важко біля них трудитися. Бджоли не терплять поспіху і метушні, але й помилок, лінощів, скупості, байдужості не прощають: на пасіці все потрібно робити вчасно. Такий це гармонійний світ. І пасічникові потрібно зважати на закони їхнього життя, підлаштовуватися під їхній особливий порядок, який складався протягом мільйонів років.
При спілкуванні з людьми розповідаю їм про бджіл, про бджолопродукти і їхню користь для здоров’я людей. Такі розмови – пропаганда бджільництва і можливість привернути до його проблем увагу співвітчизників.
А тих проблем пасічники мають стільки, як ніколи. Бо скажіть, хіба коли-небудь у тисячолітній історії українського бджільництва самі люди завдавали стільки шкоди природі загалом і бджолам зокрема?
Та й ситуація з хворобами більш-менш нормальна, тільки проблема з варроатозом загострюється. І наче й не складна ця хвороба, але як важко вона піддається лікуванню. Вже, здається, всі методи перепробували – і смужки, і бісанари, і біміноз такти коли. А кліщ і досі неподоланий.
Уже не раз і не двічі мав можливість переконатися, що пасічникування – то не тільки важка праця, але й постійне навчання. Бо життя не стоїть на місці, та й пасічницька наука також розвивається. Тому, щороку переплачую багато періодики, в тому числі із бджільництва, купую спеціалізовану літературу. Зустрічаюся з колегами, радимося, вирішуємо, як розв’язати наболілі проблеми. Вивчаю і випробовую передовий досвід. Завдяки цьому, а також практичній діяльності, виробив свою технологію роботи з бджолами.
За свій майже тридцятилітній досвід пасічникування не раз переконався у слушності слів Арістотеля, батька пасічництва, який першим відрізнив трутнів, маток і робочих бджіл. Саме він радив доглядати бджолу, як коханку, а про мед казав так: «Він запашний, як весняна троянда, а солодкий – як жіночі груди».
Пасіка для мене замінює відпочинок на морі, в горах, у лісі і на річці. Технічний прогрес все більше віддаляє нас від природи.
Для повернення до неї одні їдуть до моря, інші – в гори, бродять лісами і луками… А бджоли завжди залишаються часткою незайманої природи. Спілкування з бджолами – це насолода з природою найчистішої форми.
Бджоляр та природа – єдине ціле. Мед та інші продукти бджільництва колись були першими ліками для людини, а тепер вони ледь не останні. Їх витіснили синтетичні препарати. 

Мед потрібно вживати щодня перед їдою за півгодини, ложечку меду – під язик і розсмоктувати, тоді й ліки з аптеки не будуть потрібні. Нам сама природа простягає руки допомоги, пропонуючи натуральні ліки, які без перебільшення не мають собі рівних. Майже всі пасічники нашого району продають свій мед в селах, де проживають, і на ринках. Якщо в селі пасічника добре знають, то на ринку – ні. Я за те, що потрібно збільшити вимоги до якості меду та інших бджоло продуктів, а для цього при продажі на ринку на тарі повинні бути:
Етикетка, за інформацією на ній продавець несе відповідальність.
На етикетці повинні вказуватись: назва продукту, вага, прізвище, ім’я, по-батькові виробника та його адреса.
В даний час на ринку продають мед без назви, який він, з чого, хто його виробник, його адреса, от і купуй кота в мішку.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.