Версія для друку Версія для друку

ЧУТИ ОДИН ОДНОГО І ДІЯТИ В ІНТЕРЕСАХ РАЙОНУ таке резюме «Круглого столу» з нагоди Дня журналіста

Важко не погодитись з тим, що газету можна вважати своєрідним живим організмом, котрий реагує на певні сигнали в суспільстві і трансформує їх у теми для публікацій. Часто те, що і як робить видання, стає лейтмотивом бесід у різних колах громадськості Іршавщини. Внести і свою лепту у ці процеси взялася й сама новинка. Минулого тижня з ініціативи головного редактора районної газети «Нове життя» Михайла Ісака з нагоди Дня журналіста відбувся «круглий стіл». На цьому заході говорили про об’єднання територіальних громад, проблеми району і, звісно, подальший розвиток газети. Участь у ньому взяли керівники району, депутати райради, сільські голови, очільники та представники підприємств, дописувачі.

На початку зустрічі головний редактор видання наголосив, що виповнюється рівно 25 років відтоді, як журналісти на державному рівні відзначають своє професійне свято. Цього року редакція вперше святкувала його у статусі самостійного суб’єкта господарювання. Відповідно до чинного законодавства «Нове життя» реформувалося і з нового року стало самостійною структурою. Була можливість зробити цей крок на першому етапі реформи, але з різних причин не вдалося. Тому ця справа дійшла до логічного завершення вже на другому етапі. За активне сприяння у реформуванні видання він подякував керівництву райради та райдержадміністрації. Відтак ініціатор круглого столу надав слово очільнику райради.
Як зазначив голова районної ради Віктор Симканинець, реформа газети відбулася на вимогу держави. По можливості очолюваний ним орган місцевого самоврядування на запити редакції завжди реагував. Наголосив, що видання прожило самостійно півроку, непогано справляється із завданнями, знаходить спільну мову з передплатником. На його думку, хоч зараз користуються популярністю «Фейсбук» та інші соціальні мережі, звідки люди черпають інформацію, все ж часопис має свою нішу. Горизонти для роботи у нього великі. Звісно, тепер газета повинна сама на себе заробляти, а це впливає і на її зміст. Він каже, задоволений, що є порозуміння з колективом часопису, і домовленості про співпрацю, регламентовані законом про реформування комунальних друкованих ЗМІ, залишаються в силі і виконуються. Голова райради акцентував увагу на тому, що влада – це не лише чиновники, які працюють у приміщеннях РДА та районної ради, а й фахівці у системах освіти, медицини, культури, соцзахисту, сільських радах. Тому вони значною мірою презентують життя району. Їх діяльність варто висвітлювати. Віктор Симканинець також сказав, що газета має проблеми з доставкою видання, оскільки це пов’язано зі змінами в роботі поштових відділень. Над розв’язанням цього питання потрібно попрацювати, бо якщо до читача газета доходить через тиждень, то інформація, подана в ній, просто перестає бути актуальною.
Заступник голови райдержадміністрації Іван Мошкола говорив про те, що виконавча влада завжди співпрацювала з газетою, робитиме це й надалі: в цільову програму закладені кошти, які виділятимуться за публікації у виданні. Вважає, що децентралізація у країні обов’язково відбуватиметься, бо цей процес є невідворотним. Це ще одна цікава і актуальна тема для публікацій. Звісно, зараз багато ЗМІ оперативно висвітлюють події, факти, тому завдання районної газети полягає у тому, щоб працювати над вдосконаленням подачі публікацій. Але, на його думку, журналістське перо має бути завжди гострим, чесним і справедливим. Рекомендував у прагненях до заробітку уникати, по можливості, замовних матеріалів. Щоб висвітлити певну проблему, потрібен час, аби її вивчити й опрацювати здобутий матеріал, а не просто подавати його у вигідному для когось світлі. Тільки так можна проявити професіоналізм.
Голова Іршавської об’єднаної територіальної громади Степан Бобик у своєму виступі зупинився на толерантності у співпраці редакції, влади та бізнесу. Він переконаний, що коли створилася ОТГ, журналісти могли подати кілька розлогих матеріалів про те, з якими труднощами стикнулися керівники адміністративно-територіального новоутворення. Визнав, що «Нове життя» у добу сучасних технологій апріорі не може бути оперативним нарівні з електронними ЗМІ, але має можливість подавати аналітичну й узагальнену інформацію. За приклад навів те, що у ремонті доріг Іршава-Довге та Іршава-Ільниця є чимало нюансів, про які жителі району не знають. Ці питання теж варто висвітлити. Степан Бобик також поділився інформацією про те, що раз на тиждень проводить зустріч з, так би мовити, будівничими економіки райцентру, які створюють робочі місця і платять серйозні податки в казну. Про цих людей, вважає, можна писати і підтримати тих, хто працює тут, а не виїхав за кордон. Мер міста також відзначив, що районна газета має свою нішу, яку потрібно розширювати, бо до неї довіра більша, ніж до ЗМІ в інтернеті. Порадив бути журналістам обережними під час виборів і подавати альтернативні думки, не публікувати голих обвинувачень, не дозволяти тим, хто має великі гроші, обливати брудом весь район. Керівник ОТГ зазначив, що є прихильником того, аби була одна велика громада, завдяки чому вдалося б зберегти район. Але ця ідея допоки підтримки не знаходить. Якщо ж Іршавський район все ж поділять на чотири ОТГ, то газета може виступити своєрідним об’єднуючим фактором і відстоювати інтереси усіх. Про майбутні ОТГ він висловився образно: «Кожному буде шматок масла і сухого чорного хліба, і від того ніхто і нікуди не дінеться».
За словами Довжанського сільського голови Віктора Симканича, великий плюс у тому, що районна газета збереглася, адже сільрадам потрібно подавати різні оголошення, було б не комфортно їздити з цього приводу по інших районах. Він сказав, що «Нове життя» читає переважно старше покоління, тому необхідно розширювати молодіжну тематику, а також враховувати у своїй роботі віяння сучасних технологій. Віктор Симканич переконаний, що сайти часто пишуть упереджено, так, як вигідно комусь, а районна газета має тримати нейтралітет. Реформу щодо децентралізації він підтримує, адже вона передбачає нові адміністративні центри, які би могли оживити розвиток місцевого населення, активізувати його. Дещо з обуренням справедливо зауважував на недосконалості виборчого законодавства: бо часто нема кому належно представляти громади на районному рівні, зокрема цілий верховинський регіон «делегував» завдяки пропорційній системі аж двох депутатів.
Начальник цеху ТОВ «Берег-Кабель ГмБХ» м. Іршава Омелян Чуго та економіст з планування цього підприємства Ігор Пинзеник повідомили, що їх працівники активно і масово читають районне видання. Коли газета пише і про них, то їм дуже приємно. У співпраці із журналістами вбачають лише плюси, тому планують і надалі це робити. А цікаві теми, як кажуть, підкидуватиме саме життя.
Голова правління ПрАТ «Іршавський абразивний завод» Іван Васильцюн зауважив, що 21 століття – це доба інформаційно-психологічних впливів. І газета не може стояти осторонь цього. Слід приділяти багато уваги виховним процесам, подавати аналіз подій, які відбулися за тиждень. Згадав, як допоміг передплатити «Нове життя» ветеранам. Вже опісля, порадився з колективом підприємства і для всіх працівників передплатили «районку». Порадив журналістам звернути увагу у своїх статтях на людей, які творили економіку району і продовжують це робити.
Член постійної депутатської комісії райради з питань управління майном і приватизації, будівництва, архітектури, інфраструктури, надзвичайних ситуацій та засобів масової інформації Євген Савко висловив занепокоєння тим, що у нашій країні часто звітують про реформи, а ми живемо гірше й гірше. Тому побажав, щоб для газети реформа закінчилася успішно. Зазначив, що завжди відстоював, аби редакція залишалася в тому приміщенні, де знаходиться зараз, була належно забезпечена оргтехнікою, меблями, а газета друкувалася у нас в районі. Мовить, що йому болить серце через те, що нині підприємства, в які іршавчани вкладали енергію та знання, будували їх десятками років, просто роздерибанюють. Подібні процеси теж можна б висвітлювати на сторінках видання.
Заступник голови постійної депутатської комісії райради з питань плану, соціально-економічного розвитку, бюджету, інвестицій та регуляторної політики Юрій Фельцан переконаний, що хоча в інтернеті оперативно інформують про все, але досить часто роблять це поверхнево. Рекомендував більше уваги приділяти проблемам сіл, також розширити діапазон подачі матеріалів про спортивне життя району. Вважає, що спортсменам, які прославляють Іршавщину теж було б приємно побачити себе на шпальтах видання.
Голова районної ради ветеранів України Петро Король відзначив, що співпрацює з газетою вже чотири десятки років, чотири з них – на посаді керівника районної ветеранської організації. Подякував, що їх оголошення друкуються безкоштовно. Він гордиться, що до складу його організації входять іршавчани, котрі свого часу творили історію району. Вони переймаються тим, щоб район існував цілісно і не зник карти. Також вони хотіли б бачити, щоб інтереси жителів Іршавщини у Верховній Раді України представляв наш земляк. Петро Король подякував колективу за співпрацю та вручив спільну грамоту райради і районної ради ветеранів України члену президії цієї організації та екс-редактору газети Василю Шкірі – за сумлінний, багаторічний вклад у розвиток літератури, журналістики та популяризацію народних духовних традицій, патріотизм та з нагоди відзначення Дня журналіста.
Зарічанський сільський голова Марина Васько сказала, що у редакції завжди файна творча обстановка, тут готові йти назустріч. Вона відзначила, що через брак поштовиків село має проблему з доставкою газети. Висловила пропозицію: якщо хтось вважає, що певна стаття у виданні однобока, то може й свою думку подати. Що стосується створення ОТГ, то Марина Іванівна переконана, що всі – патріоти району, але в першу чергу свого рідного села. Тому кожна громада хай сама визначається і приймає рішення щодо того, з ким об’єднуватися.
Заступник голови райради Володимир Половка побажав заробляти не лише для «виживання», але й на розвиток. На його думку, фінансова нестабільність редакції заважає. Через це певні люди можуть її використовувати для реалізації своєї політичної кар’єри. Хоча, зрештою, журналісти можуть подати й іншу, альтернативну думку і за це теж отримати гроші. Варто брати на роботу молоді кадри, що теж би позитивно вплинуло. Можна створити при газеті раду, до якої би ввійшли різні люди, які впливають на прийняття рішень у районі. Він зауважив, що іноді у «Фейсбуці» серйозний бардак, і при цьому молодь все це читає і сприймає. Тому газета могла б по-своєму виховувати. Також порадив більше висвітлювати життя церковних громад, писати про любов.
Постійний багаторічний дописувач Василь Ловска зізнався, що з колективом районного видання часто спілкується і своє бачення розвитку газети доносить. Вважає, що варто б подавати проблемні інтерв’ю з фахівцями з різних сфер. За приклад навів нещодавні збори в Ільниці щодо сонячної електростанції. Йому дивно, що іноді люди в таких питаннях посилаються на того, хто десь і щось чув на базарі. Тут навіть з вищою освітою детально не можуть розібратися. Він не розуміє, чому в Європі такі електростанції, то добре, а в нас погано. На його думку, в подібних ситуаціях потрібно заздалегідь подавати статті в газету, тобто провести роз’яснювальну роботу з населенням.
У «круглому столі» взяли активну участь також Кушницький сільський голова Михайло Штефко, Ільницький сільський голова Василь Павлище та наші колеги – Марія Трикур, Мар’яна Меренич і Мирослава Зілинець.
На завершення зустрічі головний редактор газети Михайло Ісак запевнив, що порушені питання на «круглому столі» не залишаться пустою балаканиною, а знайдуть своє відображення у подальшій роботі районного видання. Він щиро подякував усім учасникам заходу й побажав їм міцного здоров’я та успіхів.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар