Версія для друку Версія для друку

ХТО КОГО … ПОБОРЕ І ХТО КОГО ПРЕДСТАВЛЯЄ

Знаю наперед, що мені заперечать.
Про кандидатів у Президенти України ми, навіть коли себе позиціонуємо як об’єктивних експертів, все рівно судимо не однаково чесно.
Всіх їх можна умовно поділити на кілька груп.
Закономірно, що діючий Президент, який претендує на пролонгацію свого теперішнього статусу, стоїть абсолютно осібно від сонму старих і нових претендентів на найвищу посаду в країні. Його наміри судять у порівнянні з даними п’ять років тому обіцянками, по тому що зумів зробити, що не зміг, а що не захотів. Подібні судження так само мають життєве право на існування, по рекламних роликах і по власних розчаруваннях. Це – як перед створенням сім’ї: кожен вступає в шлюб зі своїм баченням, планами, уявленнями про спільне життя і про свою роль у ньому, про другу – кохану половину; згодом реальність коригує формат і фарби на життєвому полотні. Хтось із цим мириться, притираються один до одного, а хтось нерідко шукає для співжиття іншу натуру.
Варта окремої згадки у загальному ще одна постать вічного(ї) претендента(ки), якщо оглянутися на кардинально несхожі епохи попередніх президентів, ще аж із епохи другої каденції Леоніда Кучми.
Услід їм чота – із восьми – десяти більш-менш відомих осіб всеукраїнського політикуму того чи іншого географічно-цивілізаційного (Схід – Захід, або Захід – Схід, це кому вже як до вподоби) вектору програмного декларування, вибору.
Вам і цього мало? То кожен із них має ще й особисту біографію: свої статуси, свої статки і… свої скелети в шафі.
Темна конячка, козирна карта із рукава котрогось із кількох серйозних гравців за тим олігархічним столом, де на кону доля країни, а на нашому рівні – і кожного з нас. Ви вже здогадалися про кого мова. Про, безумовно, надзвичайно талановитого шоумена, чиї президентські амбіції ще півроку тому сприймалися щонайвірогідніше як вдала реприза на черговому концерті. Сьогодні ж нам подають його як лідера рейтингів тих або інших соціологічних опитувань. Вбиває до смішного вміння уникати конкретики. Якщо всі інші закладають у передвиборчі програми те, що соціальні психологи науково виводять із досліджень як пріоритетні бажання, устремління різних соціальних груп, прошарків суспільства, то артист виступає і тут із оригінальним номером: «виборці самі складуть мою програму». Вершина політичної еквілібристики – у разі перемоги декламанта цієї тези ми маємо високі шанси згодом наткнутися на контраргумент: «Це ж ваша, а не моя програма».
Навіть не думаю, а твердо переконаний, що всіх їх, або хоча б тільки прізвища не назвуть без шпаргалки (шпори) члени ЦВК, не мовлячи вже про абсолютну більшість політтехнологів і експертів, і годі вже думати про тих, хто сидить по цю сторону телеекрана.
Чому ящика? Бо попри зрослу і вже значну роль Інтернету, соціальних мереж, переважна частка тих, хто навряд чи з першого разу з трудом увіпхне 80-ти сантиметровий, пісочного кольору сувій бюлетеня в щілину виборчої урни, дослухаються до того, що безперервним потоком транслюється у форматі різних політичних шоу чи не всіма телеканалами. Кому вони належать? Так, відповідь правильна, – олігархам. А значить – це вони маніпулюють нами.
Чи можна вберегтися від цієї процедури, якщо хоча б виникає подібне бажання?

Спробуйте зібрати і скласти в один ланцюг різні кільця. Тільки на перший погляд кандидати, здавалося б нездоланно далекі від нас. Зовсім ні. Будьте уважні і переконаєтеся в цьому безпосередньо. Намагання зафіксувати у свідомості, хто, коли і як особисто репрезентує для вас персонально ту чи іншу особу із кандидатського обозу, дає вам реально високий шанс з’єднати всі кільця у єдиний ланцюг. Хто є представником у дільничних комісіях, хто і за яких обставин наводить аргументи на його, кандидата, перевагу. А ще, мотивації ваших, у тій ситуації, візаві.
Популярність фрази: «Всяка влада від Бога» настільки давня, що ніхто не хоче вникнути у її сутність і продовження. У главі 24 Євангелія від Св. Матвія «Раб вірний і злий»
45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу.
46 Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
47 Поправді кажу вам, що над цілим маєтком поставить його.».
У тлумаченні блаженного Феофілакта зустрічаємо такі слова:
«Що кожен, хто отримав що-небудь від Бога – майно, або владу, або керівництво, повинен розпорядитися цим правильно і благорозумно як той, що повинен за все прозвітуватися».
А втім, який би вибір ми не зробили 31 березня, та при ймовірному 2-ому турі 21 квітня, можливо, втішними стануть для нас слова Павла Флоренського: «Краще грішити зі своїм народом, аніж почувати себе спасенником поза ним».

Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар