Версія для друку Версія для друку

Як письменник Василь Шкіря в іршавську школу ходив…

Директор Іршавського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Ганна Юріївна Гичка завжди націлює колектив школи на те, щоб творчо підходив до організації занять. Тому зовсім не є дивиною те, що тут проводяться різноманітні цікавинки для школярів. Ось і нещодавно відбулася низка заходів для учнів початкових класів у рамках тижня під назвою «Кольорові кульки». Тут давали «прозорі» уроки, під час гри «Розумники й розумниці» діти демонстрували свій інтелектуальний потенціал. Також тривала виставка робіт школярів з пластикових відходів. На завершення насиченого різноманітними неординарними подіями тижня дітлахи мали чудову нагоду зустрітись із нашим земляком, уродженцем Загаття, жителем Іршави, відомим українським письменником та журналістом Василем Шкірею. Василь Васильович завітав до школи на запрошення вчителів та учнів.
В актовій залі, де проходила зустріч, була гарно оформлена експозиція книжок казкаря. Кожен учень та інші охочі могли з ними ознайомитись. На початку зустрічі діти інсценізували казку, головні герої якої вперто і цікаво дискутували, чия мама є найкращою. Вже після цього всім присутнім відрекомендувала письменника директор Іршавського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Ганна Юріївна Гичка. До речі, коли він зайшов до зали, то учні із захопленням та оплесками вигукували: «О, це до нас Василь Васильович Шкіря іде». Певно, і такі моменти гріють авторові душу. Ведуча заходу розповіла про його життєвий та творчий шлях. Відтак слово надали самому казкарю.
У своєму виступі Василь Шкіря зізнався, що в дитсадок він не ходив. Коли прийшов у перший клас, то багато хто із його однолітків вже впізнавав букви, вмів рахувати тощо. Але завдяки своїй наполегливості за якийсь час він підтягнувся. Тому і діткам порадив завжди мати жагу до знань та бути слухняними. Автор поділився низкою творчих штрихів зі своєї біографії. Також він подякував організаторам – вчителям початкових класів цієї школи Тетяні Михайлівні Вовканич та Віті Іванівні Микиті – за цікаву зустріч та теплу атмосферу.
На завершення незабутнього креативного зібрання директор школи та письменник виконали почесну місію -- вручили нагороди переможцям інтелектуальної гри «Розумники і розумниці», в якій перше місце зайняла команда 3-А класу, на другому місці були учні 3-Б класу, а третю сходинку посів 3-В клас. Також з рук Ганни Гички та Василя Шкірі подяки отримали всі учасники творчого тижня «Кольорові кульки».
До слова, Василь Шкіря народився травневої пори 1958 року на території Загатянської сільської ради, яка дала світу основоположника закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі. Батько письменника працював на молочно-товарній фермі, мати – у рільничій бригаді колгоспу «Верховина». Незважаючи на те, що батько всього закінчив чотири класи, він добре володів угорською, чеською та російською мовами. Постійно передплачував районну газету «Нове життя» та обласну «Закарпатська правда».
Поділився письменник роздумами, як у нього відбувається творчий процес. Іноді роками може виношувати в голові ідею, сюжет, а сісти за написання твору ніяк не збереться. Тільки коли вже все продумано, є початок, розв’язка і закінчення, сідає за стіл. Найперше прагне до того, щоб розповідь була захоплюючою, а герої казок обов’язково вирішували якісь проблеми, де не обходиться без конфліктної ситуації. Автор каже: якщо не має творчого натхнення, то й не береться за ручку. Коли починає писати, то забуває про все на світі. Йому байдуже, що надворі дощ чи в сусідній кімнаті говорить радіо, чи десь гуркотить машина. Він залюбки перечитує твори Андерсена, братів Грімм, І. Франка, Наталі Забіли, Марка Вовчка, Степана Жупанина, Галини Малик, Маргарити Меденці, Федора Потушняка та інших.
Не обійшлося і без цікавості, як з’явилися перші книжки письменника. Виявляється, якось випадково в Ужгороді він зустрів Василя Кухту. Той познайомив з відомим письменником Іваном Долгошем. Подав йому зошит із казками і попросив ознайомитися із рукописом. Так у «Поличці Карпатського краю» з’явилась книжка «Як Осел вогонь сховав». Завдяки старанням Івана Долгоша побачило видання «Сльоза лелеки». Василь Кохан теж відіграв у житті письменника помітну роль. Він видав книжку «25 казочок для маленьких діточок», передмову до якої написав Дмитро Кешеля.
Наразі Василь Шкіря вже написав і видав двадцять три книжки. Серед нещодавніх – «Шаркань», «Чупакабра», «Чорна кішка з червоною пов’язкою та порожнім відром», «Тайстра казок». Він є членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Нагороджений нагрудним знаком «За розвиток Закарпаття». Також числиться серед лауреатів всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Кобилянського та тричі був лауреатом обласної літературної премії імені Федора Потушняка.
Отже, нехай творча нива письменника й надалі рясно родить.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Ваш отзыв

Ваш коментар