Версія для друку Версія для друку

ХАЙ ЖИВЕ ЇХ ПОДВИГ У СЕРЦІ І ПАМ’ЯТІ КОЖНОГО З НАС

Вже п’ять років минуло відтоді, як на Майдані у Києві вирували події, що змінили хід історії нашої країни. Їх назвали Революцією Гідності. Народ, не погоджуючись з діями і курсом тодішньої влади, масово повстав. Під час сутичок чимало українців зазнало травм і поранень, несумісних з життям. Найбільше активістів загинуло саме 20 лютого 2014 року. Усіх загиблих під час цієї революції умовно охрестили Небесною Сотнею. Громадяни нашої держави заплатили високу ціну за цивілізаційний, тобто проєвропейський вибір. Нам ніколи не можна про це забувати.
Минулої середи по всій Україні вшановували пам’ять Героїв Небесної Сотні. З цієї нагоди біля пам’ятника полеглим патріотам у центрі Іршави провели мітинг-реквієм. На урочистий захід зібралися керівники району та міста, представники громадських організацій, духовенства, громадськості, а також волонтери, школярі…До підніжжя пам’ятника вони поклали квіти та запалені лампадки. Учасники зібрання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.
Учні Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею виконали літературно-музичну композицію, яка була покликана нагадати всім присутнім про безсмертний подвиг наших героїв, змусити замислитись над святими речами, про які забувати є просто злочином.
Відтак панахиду за загиблими відслужив настоятель греко-католицького храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Іршаві о. Василь Петечук. У своїй проповіді він закликав усіх, незалежно від конфесій, молитися до Бога і просити мир у нашій державі, бути єдиною сім’єю, яка максимально позбувається всякої ненависті і ворожнечі, змінюючи при цьому відповідно почуття у серці і спосіб мислення.
Зрозуміло, що під час Революції Гідності справжні патріоти і щирі українці вкотре відстояли низку наших прав і свобод. І дивитися на це крізь пальці не варто. Напевно, слід зібрати силу волі і всіма можливими шляхами боротись далі за краще завтра, бо ніхто собі не пробачить, якщо його нащадки житимуть гірше, ніж могли б. І, зрештою, і подвиги наших героїв не мають канути в Лету, а тільки надихати…
Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар