Версія для друку Версія для друку

«СМЕРЕКОВА ХАТА – НА КРУТІЙ ГОРІ…»

Трагічна в одному випадку і щаслива – в другому – епопея із туристами, які заблукали на Свалявщині, завдяки засобам масової інформації та соціальним мережам Інтернету отримала широкий резонанс та всенародне співпереживання за їх долю. Ще задовго до цієї драматичної історії працівники ДП «Довжанське лісомисливське господарство» взялися за ремонт та сучасне опорядження будинку лісівника у віддаленому урочищі Продан Лисичівського лісництва. Воно внесено в географічні координати, а названо ім’ям попереднього лісничого, батька нинішнього лісничого – Василя Івановича Продана. Він уже третій у цьому роду представник, який присвятив цій нелегкій професії свою долю.
Завдячуючи давнім тривалим зв’язкам із медійниками, господарі вирішили запросити журналістів на своєрідне відкриття цього обійстя. Та примхлива зима внесла суттєві корективи – на кілька тижнів ця місцина стала відірваною від цивілізації. Та лютневі вікна дали можливість бульдозерам прочистити дорогу. І от минулої середи пул телевізійників, яких супроводжувала прес-секретар Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства Юлія Давидова, до якого входили власний кореспондент «Урядового кур’єру» Василь Бедзір, Галина Ярцева із ТРК «5 канал», Ані Нікогосян – ТРК «Україна», Юрій Ярохович , Андрій Білканич і Дмитро Гурак і Віталій Керестен із «Першого кабельного», на кількох всюдиходах пізнього ранку добралися до смерекової хати біля підніжжя гір, де один із бурних потоків впадає в річку Лисичанку.
На фоні цих величних гір директор державного підприємства Василь Ледней та лісничий Василь Продан давали розлогі інтерв’ю про специфіку роботи лісівників в умовах високогір’я, а також про те, як обладнали трикімнатну хатинку, який у ній життєво необхідний запас продуктів та речей знаходиться на постійному зберіганні, що можуть знадобитися чи заблукалому туристу, чи мисливцям, а чи й самим працівникам лісомисливського господарства.
Суворі, але надзвичайно привабливі краєвиди довколишніх урочищ Переділля, Васькова, Путна, Репенна та гір і полонин Кук, Гимба, Жид, Стой прямо зачаровували журналістів своєю сіровою красою.
Лисичівський сільський голова Ярослав Пальок вніс певну родзинку у поїздку, розповівши про родоначальника роду Проданів – Івана Васильовича, який заклав у 1992 році цю смерекову хату. А от Василеві Бедзіру вона нагадала сторнац батьківського обійстя із Чумальова.
Та найбільшою несподіванкою і неповторними живими картинками телевізійників порадували лісничий Річанського лісництва Євген Шкарупа зі своїми працівниками, які після обіду привезли їх в урочище, де оператори зафіксували неповторні живі картинки зимової підгодівлі оленів та козуль в урочищі Під чолами.

Михайло ІСАК.

Ваш отзыв

Ваш коментар