Версія для друку Версія для друку

По чому «парка»?

Наступив новий рік. Не обійшлося без того, що багато хто загадав бажання у новорічну ніч. Можливо, навіть і не одне. І неодмінно з нетерпінням чекає на їх втілення в життя. Хочеться собі і близьким міцного здоров’я, невичерпного щастя, втілення задумів і мрій, гармонії з оточуючими, нових власних звершень тощо. Оскільки це рік Свині, то й надіємося, що у ньому обов’язково знайдеться місце для достатку, і в наших кишенях не гулятиме вітер. У нас часто бажають, аби був хліб і до хліба. Можливо, під цим розуміється, щоб завжди під руками знаходився важкенький шмат шовдаря чи палиця запашної домашньої пікниці. Мабуть, тому й не дивно, що зимовий період – сезон різання свиней. М’ясо гарно промерзне і коптити дасться добре. Та й під Новий рік та Різдво буде що на стіл покласти. Вдасться зробити якийсь запас і на Великдень.
Різання свиней – справа ще та. Вимагає неабиякого вміння. Вона далеко не кожному по зубах, тому варто для початку підшукати хорошого гентеша. Отак починають метикувати, хто б за це міг взятися зі своїх. Якщо ж такого не знаходиться, то доводиться вибирати із чужих. Відповідну школу з цього напрямку у нас рідко хто проходить. Зате маємо чимало самоучок, які у вправності нічим не поступаються професіоналам.
Заслуговують на увагу факти, як готуються до різання свині. Напередодні у хаті лише дзенькають каструлі. На кожну приміряють свою роль. Та буде для внутрощів, інша згодиться для сала, ще якась підійде для «щуки». Звісно, за добу до забою свині їй варто припинити давати корм. За кілька ж годин до штучної смерті тварини, їй перестають давати воду. Зрозуміло, що на момент забою свиня має набрати певну вагу. Без належного інструменту теж не варто братися за справу. Згодяться ножі для різання, а також обробки та чищення шкіри. Потрібні будуть і сокира, міцні мотузки, паяльна лампа тощо.
В ідеалі зарізану свиню підвішують. І кров стікає добре, і обробляти її зручніше. Та в домашніх умовах зазвичай на кілька пеньків ставлять дерев’яний щит, а на нього закидуюють забите порося і вже так з ним працюють.
Аби звалити свиню з ніг, прив’язати її та тримати, гентешу згодяться помічники. Тварина добре відчуває небезпеку, тому не потрібно її ще більше залякувати різними способами, краще виманити з хліва за кормом. Зрозуміло, що різати її необхідно так, щоб довго не мучилась. Відтак свиню обпалюють, миють, чистять, розбирають. Є з цього приводу і народні повір’я. До прикладу, відрізують невеличкий шматок хвоста свині і кидають у хлів, де росла. Це робиться для того, щоб і в майбутньому велося на хороше порося. Ми не претендували на вичерпний перелік всього, що пов’язано з різанням свині, просто провели невеличкий огляд. Комусь це допоможе, можливо, пригадати процедуру, а когось просто зацікавить.
Але для того, щоб зарізати свиню, логічно, що її для початку потрібно викохати. Мовляв, що то за газда, що не має поросяти вдома. Та тут теж думки різняться. Хтось звик, щоб вдома щось хрюкало. Полюбляє за твариною доглядати. Та й зливків на господарстві завжди знайдеться, не виливати ж їх, а свиня все вип’є. Якийсь корм купиться, та й так поросятко виросте. Але ж прагматики зазвичай сідають, беруть до рук калькулятор і починають все підраховувати. І часто доходять висновку, що все-таки вигідніше купити вже викормлену свиню. Наводять і свої переконливі аргументи. Все ж це залишається предметом для палких і довготривалих дискусій.
Придбати ж порося для відгодівлі в подальшому можна на сільськогосподарських ринках. Один з них діє у Білках. Тут щочетверга збираються як продавці, так і покупці. На цьому ринку можна зустріти людей не лише з Іршавщини, але й сусідніх районів.
Нещодавно теж навідався на згаданий базар, щоб, як то кажуть, вивчити попит і пропозицію. З-поміж іншого поросят тут продавали вдосталь. Ціни на них теж коливалися. Все залежало від їх вгодованості та віку — кількості тижнів. Відштовхуючись від цього, за «парку» довелося б викласти від двох до трьох тисяч гривень. Здається, ціни порівняно невисокі. Пояснюється це тим, що зараз мало хто рветься купити порося, бо не всі мають можливість тримати тварин у теплі. З приходом весни, коли температура повітря значно підвищиться, то, вочевидь, і ціни на свиней підскочать, адже почнеться сезон і зросте попит. Тоді багато хто купує їх ще й з розрахунку, що до зими вони наберуть нормальну вагу. Все ж, можливо, що з нинішніх порівняно низьких цін на поросята також знайдуться охочі скористатись.
Цікаво було поспостерігати за атмосферою на ринку. Багато хто по кілька разів проходжався територією, прицілювався, прицінювався. Кожен продавець вдавався до своїх способів зацікавити покупця. Мені впала в око жінка, яка закликала до себе перехожих підійти, оцінити поросят, пропонувала заманливі варіанти співпраці. У ній відчувалась своя культура торговельника. Як з’ясувалось, це Марина Юріївна Середня. Вона проживає у с. Широке Виноградівського району. Свинарством займається вже сім років. Почалося все відтоді, як була в декреті. Знаходився вільний час, тому й вирішила зайнятися цією справою. В основному в неї поросята м’ясної породи. Годує їх токаном. Робить їм прививки від глистів. Також дає вітаміни заліза для зміцнення імунітету. Її можна зустріти на ринках Іршавщини, Хустщини, Виноградівщини.
Все ж якщо ви наважились придбати порося, маєте потрібну суму і чим годувати та де зимувати тваринку, то обов’язково не відкладайте на потім, а сходіть на ринок. Шмат гарного домашнього м’яса ніколи не буде в хаті зайвим.
Отже, хай у цьому році вам не підкладають свиню, а якщо ж все-таки це зроблять, то хай вона буде у вигляді шовдаря, ковбаски, сала… І хай усе в нас буде в шоколаді. А чи він буде й надалі від фірми «Рошен», покаже весна.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Ваш отзыв

Ваш коментар