Версія для друку Версія для друку

Ми виконуємо державне замовлення

У ці новорічно-різдв’яні дні навряд чи знайдеться оселя, у якій би не була прибрана новорічна красуня, або на чільному місті не стояла б ошатна ялинкова гілка.
Всі вони були вирощені дбайливими руками та щоденною працею людей поважної професії нашого району – лісівників. Але зараз не про свято, а про ті клопоти і зусилля, які вони докладають аби наші гори зеленіли, і ріки були повноводними. До розмови ми запросили директора Державного підприємства «Довжанське лісомисливське господарство» Василем Івановичем Леднеєм.
– Василю Івановичу! Ваше підприємство одне із бюджетоутворюючих у районі. Як працювалося минулого року?
– За 2018 рік заготовлено 42,2 тис кубометрів ліквідної деревини, а за відповідний період, попереднього – 2017року – заготовлено 46,1 тис кбм., що становить 91,5% (менше на 3,9 тис.кбм).
Реалізовано продукції на загальну суму 51,8 млн. грн.( 51762,7 тис грн.), в тому числі від продукції переробки отримано доходів на суму більше 4 млн. грн.(4073,9 тис. грн.). Реалізовано деревини в круглому виді 41367 кбм., середня реалізаційна ціна склала 1152 грн.
Проведено лісовідновлення на площі 81,1га, проведено доглядів за лісовими культурами на площі 303,6 га. На ведення лісового господарства витрачено майже 10 млн.грн. в тому числі на лісовідновлення (посадку лісу, догляди за лісовими культурами) 657,1 тис. грн., на охорону лісу від пожеж 63 тис.грн.
На ведення мисливського господарства витрачено майже 600 тис грн. На утримання та ремонт існуючої лісової дорожньої мережі витрачено 299,2 тис. грн., на будівництво лісової дороги в ур.Гат Загатського лісництва витрачено 519,0 тис.грн. Для підтримки в належному стані лісових доріг, для покращення доступу до лісових масивів, покращення роботи з охорони лісів від пожеж, браконьєрства та лісопорушень придбано нову техніку.
Сплачено майже 20 млн. грн. податків до бюджетів всіх рівнів, з них 4,5 млн. грн до місцевих бюджетів.
− Василю Івановичу, у будь-якому випадку, говорячи про минулий 2018-ий рік, не можемо обійти один із фактів, який на мою думку, свідчить про певну тенденцію. Маю на увазі положення одного із законів, що передбачав встановлення норми податку на лісові землі. Їх мали визначати місцеві ради. Здавалося, чого ж іще прагнути: бюджети місцевих громад нарешті «піднімуться» за рахунок найбільш доступного і потужного ресурсу? Не встиг дехто нарадуватися, як законодавча поправка знівелювала і так примарні надходження. Яка ваша позиція в цьому процесі?
− Серед нашого люду ще й дотепер популярний вислів «за Марії Терезії». Приказка має інколи іронічний відтінок з натяком на давнину події чи факту. Але хочу вам сказати, що саме за Чехословацької республіки на державному рівні прийняли ряд законодавчих актів, які доволі раціонально унормували порядок охорони і ведення лісового господарства, оподаткування його економічної складової. З того часу і практично до наших днів збиралася плата за лісові землі у вигляді лісового доходу з тієї території, що дає прибуток, або інакше мовлячи – зі стиглих лісів, у яких ведеться економічна діяльність.

Державне підприємство «Довжанське лісомисливське господарство» у своєму користуванні має 28,5 тисячі гектарів лісу різного вікового стану. В минулому році склалася була така колізія, коли за всю оцю площу, яку ми охороняємо без державної допомоги, нам виходило ще й платити податок. На охорону несемо фінансові витрати, що їх покриваємо виключно за рахунок економічної діяльності. Ми виконуємо державне замовлення, за яке мав би платити замовник, а в результаті за нього ми платимо самі і в решті-решт дійшли до такої парадоксальної ситуації, коли оподатковуються і території природно-заповідного фонду.
За останні десятиліття в лісовому господарстві все поставлено з ніг на голову. Основне завдання лісогосподарських підприємств – це вирощування лісів майбутнього. А нас при цьому змушують займатися комерційною діяльністю. Все лягло на плечі держлісгоспів, − аж до утримання інших допоміжних структур галузі. І тепер до всього цього, на даний час, додатково ввели плату за лісові землі. М’яко кажучи, – парадокс! Подвійне оподаткування.
Ліс – це найперше не деревина, а здоров’я нації. Виробництво деревини займає щонайбільше до 30 відсотків від того, чим є по суті ліс. В першу чергу це – екологія, клімат, оздоровлення, формування і підтримання водного балансу, врешті-решт, – клімат регіону, країни, і по великому рахунку, − планети.
Тому з однієї сторони, держава змушує державні лісові господарства, в тому числі і ДП «Довжанське лісомисливське господарство», займатися лісозаготівлею, щоб забезпечити економічно своє функціонування, і в той же час маємо постійні і безпідставні «наїзди», мовляв, ліси вирубують. Змушений визнати, що лісівникам доводиться керуватися тими нормативними документами, які приймають, або приймаються з подачі тих посадових осіб чи державних діячів, які до цього жодного дня не пропрацювали в нашій галузі. Подібні нормативно-правові акти шкодять природі, в першу чергу – лісові.
Закон, про який ми вели мову, на жаль, не відмінили, але завдячуючи чиїмось розумним головам, внесли правку до деяких статей. У прийнятій першій редакції ставка податку від вартості за лісові землі ставилася у залежність від позиції сільських рад, громад, – аж до 5-ти відсотків. А це реально ставило лісові господарства на поріг банкрутства. Тепер уже цю ставку привели до норми від 0 – до 0,1%. Але й тут не обійшлося без абсурдної норми: платити доводиться і за природно-заповідний фонд.
– Ну і вже за сталою традицією хотілося б почути від Вас, бодай коротко, про плани ДП «Довжанське ЛМГ» на цей рік.
– У 2019 році планується заготовити в межах 40,2 тис.кбм, що становить 95,3% від досягнутого в 2018 році, та отримати доходу від реалізації 51,3 млн.грн, тобто при зменшенні обсягів заготівлі очікуємо отримати доходів в межах цього року. Планується провести лісовідновлення на площі 83,3 га. Провести догляди за молодняками на площі 230,1 га а також всі лісогосподарські заходи в лісовому фонді господарства, які потребує ліс та заплановані згідно виробничо-фінансових планів.
Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар