Версія для друку Версія для друку

Позашкільна освіта: реформа – пройдено етап становлення

Рівно рік тому Іршавська районна рада прийняла рішення №313 «Про реорганізацію комунальних організацій «Іршавська районна дитячо-юнацька спортивна школа» Іршавської районної ради Закарпатської області, «Іршавська районна станція юних техніків» Іршавської районної ради, «Іршавський районний будинок дитячої творчості» Іршавської районної ради, «Іршавська районна станція юних туристів» Іршавської районної ради шляхом злиття в комунальну організацію «Іршавський районний центр позашкільної освіти» Іршавської районної ради Закарпатської області. Поєднання у такому форматі окремих освітніх структур, що діяли впродовж кількох десятиліть у сфері позашкільної освіти наших дітей, може, і викликає певні запитання. При цьому одначе варто зазначити: таке новоутворення – своєрідний гібрид на стику проведення принаймні двох реформ у районі – освітньої і адміністративно-територіальної. Саме це і спонукало редакцію після того, як минув рік роботи молодої структури, зустрітися із її керівником Іваном Івановичем ТЕРПАЄМ.

Загалом, Івана Івановича читачам «Нового життя» особливо представляти не доводиться. Його особистий професійний авторитет підтверджувався багаторічним високим реноме Іршавської районної станції юних туристів, якою він успішно керував до реорганізації і яка була знаною далеко за межами Іршавщини і Закарпаття. Отож, вибір із призначенням І.І.Терпая на посаду керівника районного центру позашкільної освіти уже можна вважати за позитивне надбання в цьому плані втілення реформ. Що ж до інших плюсів і мінусів на цьому полі, постараємося розкрити в інтерв’ю із ним.
– Іване Івановичу, Вас,напевне, можна привітати із першим ювілеєм?
– Звичайно, ми приймаємо і вдячні за привітання.
– У рік – міцна, здорова дитина вже починає зводитися на ноги та ходити. Образно кажучи, ви вже пішли?
– Можна сказати, що так. Наше теперішнє дитя – це результат злиття кількох структур, які тільки інколи, та й то надто рідко дотепер пересікалися у своїй роботі. Нині Іршавський районний центр позашкільної освіти увібрав у себе такі колишні структури позашкільної роботи із учнівською молоддю: районну станцію юних техніків, районну станцію юних туристів, дитячо-юнацьку спортивну школу і районний будинок дитячої творчості. Щонайперше, ці колективи складалися в абсолютній своїй перевазі із людей – педагогів за покликанням, творчих за складом натури і з беззавітною любов’ю до дітей. Всього налічувалося 180 таких працівників.
Тепер маємо їх всього лише вісімдесят.
Так, водночас із об’єднанням, паралельно пройшло радикальне скорочення штатних одиниць. А це значить – різати по живому, за кожним таким рядком персоналії. Щонайперше – оптимізували всіх без винятку так званих сумісників.
Варте позитивного відзначення те, що значно допомогли нам справитися із цим нелегким завданням обласні позашкільні установи. Наші колеги прийняли до себе на роботу чимало педагогів з Іршавщини, особливо це актуально було для районної станції юних техніків.
– Добре, Іване Івановичу, але попри всю важливість турботи про працевлаштування працівників, що входили в структуру згаданих дореформених установ позашкільної освіти, головна увага, все-таки має бути направлена на зайнятість дітей у позаурочний час. Чи проведення реформи не призвело до звуження напрямків роботи в цьому плані?
– Не те, що думаю, переконаний, що ні. Дивіться реально: ми утворили комплексний позашкільний навчальний заклад, у якому функції колишніх установ «перебрали» на себе відділи. Наразі маємо такі: туристсько-краєзнавчий, науково-технічний, художньо-естетичний, фізкультурно-спортивний і науково-дослідницьких робіт. Їх, відповідно, очолюють: О.Д.Боднар, В.В.Бойко, Г.І. Данилаш, В.В. Корольова (наразі її заміняє С.В.Петровці), І.А.Гичка та М.І.Половка. У всіх відділах є ще й методисти. При цьому ці підрозділи діють за окремими планами і завданнями. Слід так само зазначити, що вони мають максимум свободи у своїй діяльності при реалізації тих цілей, які перед нами ставить закон про позашкільну освіту. Водночас ми заклали певну парадигму – максимально зберегти позитивні попередні надбання, усталені певні традиції. Цим ми досягли спадкоємності, аби не перервати ті напрацювання, які в минулому давали максимальний ефект у роботі.
– Ну а щодо кількості охоплених Вашою мережею вихованців?
– До проведення реформи у всіх наших закладах займалося 4,2 тисячі юних вихованців. Сьогодні ця цифра зводиться фактично до 2690 учнів. Та слід врахувати, що значна частина із колишнього числа учасників позашкільних гуртків залишилася в системі, тільки, що вона відійшла під опіку наших колег із Іршавської об’єднаної територіальної громади.
Фактично, ті або інші наші гуртки залишилися в районі у всіх тих школах, що і були до проведення реформи, хіба що, подекуди, замість двох, діти мають можливість займатися в одному. Окрім того, ми ставимо перед собою, вважаю, що реальну мету, охопити мережею наших гуртків всі школи району. На даний час, наші працівники проводять заняття із учнями тільки у вісімдесяти відсотках шкіл.

– Коли Ви вже підняли тему ОТГ, то може розвинемо її?
– Так уже склалося, що практично всі приміщення, якими до цього періоду ми розпоряджалися, перейшли у відання як наших колег, які працюють в об’єднаній територіальній громаді, так і інших структур районного центру. Хіба що окрім колишнього кінотеатру. Та й то, його подальша доля під запитанням. Це, наразі, є одним із найбільш проблемних наших питань.
– Судячи з усього, Ви з колективом успішно подолали стартовий період. За цей час становлення, чи спромоглися на щось більше, аніж просто вижити?
– Звичайно. Вихованці Іршавського районного центру позашкільної освіти за цей непростий, прямо скажемо, рік успішно виступали у понад півсотні заходів обласного рівня. До прикладу, самбістка Єва Сандер – вихованка Ольги Петровці – виконала нормативи кандидата в майстри спорту. Серед значимих подій слід звернути увагу на проведений традиційний турнір з важкої атлетики на приз Фірцака-Кротона, до чого значні зусилля доклали тренери Дмитро Шкарупа та Юрій Світлик.
– Яким вам бачиться майбутнє районного центру позашкільної роботи?
– Безперечно, ми виступаємо за те, щоб наш заклад процвітав, розвивався, був продуктивним, виходив на різний рівень змагань. Для цього у нас є потенціал, маємо здібних дітей, талановитих педагогів-тренерів, є де займатись. У майбутньому будемо працювати над вдосконаленням, яке, як кажуть, не знає меж. Хотів би відзначити, що основне питання, яке ставилося перед реорганізацією, – чи буде збережена позашкільна освіта в нашому районі. Нині з упевненістю можемо заявити: «Їй на Іршавщині бути!». Це підтверджують підсумки нашої роботи з часу реформування, а також нещодавня сесія районної ради, на якій приймався бюджет на наступний рік. Народні обранці прописали зарплату нашим працівникам на всі дванадцять місяців. Переконаний, що найближчим часом наші гуртки запрацюють вже у всіх школах району. Аби так сталося, докладемо усіх зусиль та залучимо до співпраці всі необхідні структури, адже нашим завдання також є забезпечення рівного доступу до освіти.
Впевнений, що на нас чекають нові кандидати і майстри спорту, нові лідери учнівського самоврядування, перспективні «малоакадемісти». Нині наше суспільство якраз потребує всебічно розвиненої особистості, тому й надалі працюватимемо над розвитком дитини за різними напрямками та інтересами. Дбатимемо про те, щоб «вирвати» дитину з тенет інтернету, убезпечити її від вуличного виховання, даючи їй цікаві заняття, корисні завдання у наших гуртках та секціях. За цим майбутнє як вихованців, так і нашої установи.
– Зичимо Вам і колективу подальших успіхів у наступному році.

Розмову вів Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар