Версія для друку Версія для друку

Закарпатська самогонка стає делікатесом. Із власною історією та традиціями

Це хоче довести студент етнографічного факультету Варшавського університету Петр Вінярчик. Цю тезу має намір підтвердити у своїй дипломній роботі, яку готує нині, перебуваючи на теренах Закарпаття, зокрема, на Іршавщині.
Коло інтересів молодого поляка широке. Він – прекрасний спеціаліст у галузі інформатики, художньої та документальної фотографії, а етнографія та матеріальна культура – об’єкт його теперішніх студій.
На Закарпаття Петр потрапив пару літ тому. В Ужгороді відвідав художню виставку й познайомився із одним із домінантів – Петром Ряскою з Білок. Між ними зав’язалися дружні стосунки. Після того, як Петр побував у Петра вдома, йому запам’яталося все: домашня щирість і доброта, щедре пригощання. Здивувало поляка й те, що більшість наїдок та напоїв, які були на столі, − свої, домашнього виробництва. Тому, коли настав час, тепер уже студент останнього курсу, взявся за написання дипломного проекту про історію самогоноваріння на Закарпатті. Задля цього відвідав ряд ґаздів у таких селах як Білки, Імстичово, М. Раковець та Арданово. Побував також у Олешнику, що на Виноградівщині.
− Найперше, − каже варшавський студент, − я переконався в мудрості ваших людей. – Вони використовують для виробництва паленки чи самогону сировину, яка може пропасти. Це некондиційні сливи різних сортів, абрикоси, персики, яблука, груші, залишки виробництва вина. Якби люди не навчилися «гнати» самогонку, все це приречено на знищення.
Помітив Петр і те, що міцні напої домашнього виробництва впевнено конкурують із тими, що виготовлені промисловим способом. Але тут треба додати, що серед тієї продукції, яка заповнює прилавки наших магазинів, значний відсоток фальсифікату.
− Паленка, виготовлена в домашніх умовах, так би мовити, для себе, за своєю якістю набагато перевищує ті сурогати, що їх вам пропонують в магазині, − каже П. Вінярчик. – У цьому я переконався твердо. Тому й вартість міцних напоїв домашнього виробництва дорівнює ціні промислової горілки, або навіть переважає її. Наприклад, в Олешнику, півлітра персикової (бороцковки) паленки сягає 150 гривень.
Вивчив польський пошуковець і способи виготовлення різних настоянок, які, після завершення процесу, стають лікувальними.
− Фруктовий спирт, якщо він виготований у якісній посуді з нержавійки, міді чи алюмінію, − каже П. Вінярчик, − у поєднанні з цілющими травами, корінням чи фруктами може бути цінним лікувальним засобом. Звичайно, тут також дуже важливо дотримуватися режиму охолодження під час перегонки. Тепла струйка з холодильного пристрою каже про те, що спирт буде низької якості.
Наші предки залишили нам безцінний досвід, як прожити навіть в умовах кризи і мати нагоду десь і повеселитися. Для цього багато не треба: нахилися і підбери із землі те, що впало. Збережи його, а потім трохи потрудися й будеш щасливим.

Михайло ЦІЦАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*