Версія для друку Версія для друку

Виставка – через проекцію століття

13 листопада, в Іршавському історико-краєзнавчому музеї відбулося відкриття експозиції, присвяченої 100-річчю закінчення Першої світової війни. В основу експозиції лягли речі, що були привезені цього літа з пошукової експедиції з Карпат - з тих країв, де протягом декількох років точилися бої і гинуло тисячі солдат з обидвох ворогуючих сторін. Саме тому виставка націлена не на героїку війни, не на висвітлення бойових дій, а на те, щоб показати трагедію і жахіття та гірку долю простого пересічного рядового солдата. На стендах презентовані фотографії війни, які густо помережені похоронками та метричними записами про смерть солдат.
Окремо виставлена література того часу, що розповідає про війну та оригінали світлин австро-угорських солдат, уродженців Іршавщини.
Саме цими днями, 100 років тому у Компєнському лісі було підписано перемир’я, яке зупинило кровожерливу машину війни, яка за чотири роки перемолола декілька десятків мільйонів людських життів.
Копєнський мирний договір поставив крапку у Великій війні, яка, за свідченням істориків, ознаменувала нову еру людського співіснування. Жахіття війни наглядно показали, що ера рицарських (джентельменських) воєн канула у небуття. Всі технічні досягнення людства, які мали піти на користь цивілізації, були направлені на масове і жорстоке знищення самого людства.
І у всьому цьому суцільному жахітті військово-технічних нововведень опинилася звичайна людина.
Відомо, що у цей глобальний конфлікт було втягнуто 38 країн із загальною кількістю 1.5 млрд чоловік. Серед цих країн була і Австро-Угорщина разом із територією історичного Закарпаття…..
У роки Першої світової війни чоловіче населення тодішнього історичного Закарпаття мобілізовували до австро-угорської армії, де вони воювали у складі різних військових частин. Але переважна більшість із них проходили військову службу у підрозділах, що формувалися на території, де проживали призовники. Зокрема, це були 85-й Мараморосько-Угочанський, 65-й Березький та 66-й Ужгородський піхотні полки та 32-й і 29-й польові єгерські батальйони загальної армії; 11-й Мукачівський і 12-й Сатмарський піхотні полки територіальної оборони угорського гонведу.
Ці підрозділи провели на фронті майже всю військову кампанію і приймали участь у всіх основних битвах Першої світової війни.
Наприкінці 1917 року більшість підрозділів було перекинуто на Італійський фронт в Італійські Альпи. Важкі, кровопролитні бої у горах Монте-Граппа, Кол-Мошин, Кол-Фенілон, невдалий наступ на річці Піаве і в результаті оточення та полон.
Після підписання у Бресті (9 лютого 1918 р.) мирного договору між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною, деякі підрозділи у складі експедиційних сил були переведені на Україну в район м. Єкатеринослав (теп. м.Дніпро), с. Синєльниково та Роздори, де брали участь у боях з більшовицькими військами.
Окремі полкові підрозділи пройшли свій самостійний бойовий шлях. Зокрема, бої із сербським військом на Сербському фронті (1914 р.), запекле протистояння на р. Ізонцо (Словенія) та найбільш криваві бої на г.Мерзлий Верх («Гора Смерті») біля м.Толмін (Юлійські Альпи).
Загальні втрати підрозділів за всі роки війни склали, за неповними даними, 35.255 солдат і офіцерів, зокрема:
85-й Мараморосько-Угочанський полк: близько 8.000 солдат і 114 офіцерів. З них 1401 загиблий (із відомих) житель сучасної Закарпатської області;
ЗАГАЛЬНІ ЛЮДСЬКІ
ВТРАТИ ПО ІРШАВСЬКОМУ РАЙОНУ
(сучасні адміністративні межі) (дані неповні, інформація буде доповнена)
Білківський нотаріат (Білки) – 35 загиблих;
(Імстичово, Луково) – 24 загиблих;
Великораковецький нотаріат (В.Раковець, М.Раковець) – 35 загиблих;
Довжанський нотаріат (Довге, Приборжавське) – 31 загиблий;
Ільницький нотаріат (Ільниця, Осій) – 48 загиблих;
Іршавський нотаріат (Іршава, Лоза) – 51 загиблий;
Кам’янський нотаріат (Кам'янське, Богаревиця, Воловиця, Горбок, Мідяниця, Хмільник) – 17 загиблих;
Кушницький нотаріат (Кушниця, Бронька, Суха, Лисичово) – 30 загиблих
***
За цю оригінальну і безумовно актуальну та надзвичайно пізнавальну виставку в Іршавському історико-краєзначому музеї громадськість району поправу завдячує його директору Андрію Світлинцю. Так само за оприлюднену і відтворену у артефактах пам'ять про полеглих та поранених на тих далеких фронатах нащадки вітязів віддають належну шану всім учасникам і пошуковцям Всеукраїнської громадської органазіції «Союз народна пам'ять», з якими Андрій Андрійович цього літа брав участь у археологічній експедиції по місцям боїв Першої Світової війни у Карпатах та за подаровані матеріали.

Михайло Боржавський,
за матеріалами інтернет-мережі та виставки.

Прокоментуй!

Ваш коментар