Версія для друку Версія для друку

Завжди стримуйте свій гнів

Це одна з мудрих порад Михайла Реги із с. Лоза. Протягом 50 років він записував вислови мудрості. Вони були його провідниками в житті. Зробили його паном своєї волі, другом своєї долі і слугою своєї совісті. Син Іван свого часу усе це впорядкував і видав окремою книжкою «Вислови мудрості».
У підготовці до друку брав участь і відомий український письменник Іван Петровцій. У передмові до видання «Книга, яка допомагає жити», він писав: « У небагатьох словах сказати багато – ось основне завдання афоризму, крилатої фрази. Головні риси цього жанру літератури – артистичний парадокс, віртуозна майстерність. І, безумовно, — лаконізм.
У кількох звичайних словах виразити увесь незвичайний світ людської філософії: таїну долі, загадку характеру, внутрішню світобудову людини, прагнення і пристрасті, моральні висоти і прірви, проблеми психологічні і соціальні».
Фундамент цього улюбленого жанру моралістів закладено ще в часи античності. Особливого розквіту він набув у XVI – ХІХ століттях під перами найвидатніших письменників Європи, зокрема Франції. Їх творчістю і переймався Михайло Рега. Але не тільки знав, а й по-своєму міг зрозуміти, застосувати для себе особисто і своєї сім’ї.
Незважаючи на те, що Михайло Рега жив у радянські часи, він добре знав Біблію, Коран, Тору, твори не надто пропагованих у той час письменників, дотримувався високих моральних принципів ними пропагованих. І у цьому незвичайність цієї звичайної людини.
І результати користання філософського бальзаму з криниці істинної світової мудрості дали свої плоди: увесь життєвий шлях Михайла Реги дбайливо був вистелений порадами світових мудреців. Зумів цей істинно інтелігентний, високоерудований чоловік донести світову мудрість й до своїх дітей та внуків: саме завдяки його філософським та етичним настановам, а також дякуючи порадам уславлених мудреців, стрімкі життєві дороги його нащадків звели їх до істинних людських висот у моральній чистоті і високій людській порядності.
Я щоразу повертаюся до книги висловів мудрості Михайла Реги. Подовгу вчитуюся в настанови, які він заповідав своїм нащадкам. Сподіваюся, вони згодяться й читачам «Нового життя». Ось кілька з них: Якщо Бог дме у вітрила, в коші перепливеш і море. Будь паном своєї волі і слугою своєї совісті. Хороші справи вимагають часу. Розкіш приносить біль: коли приходить – смакує, коли відходить катує. Блаженні чисті серцем, яко ті Бога узрять. Природа страшенно мстить тому, хто своїм аморальним життям порушив чистоту людського роду. Хто замолоду не виховав у собі чеснот, той і на схилі літ не зможе позбутися гріхів та інші.
Михайло Рега був мудрий, високоосвічений і шанований сільчанами і колегами чоловік. Працюючи в той нелегкий час на різних посадах, завжди мав повагу від людей. Він захоплювався шахами, багато читав книг і журналів, умів слухати інших. Півстоліття у товсті загальні зошити записував російською, українською, угорською, чеською, словацькою, русинською мовами все мудре, що сам узнавав. До своїх записів М.Рега повертався постійно, переосмислюючи записане. І тоді на полях зошитів з’являлися його коментарі до тієї чи іншої думки.
Коли я дізнався, що син Михайла Реги Іван Михайлович збирається видати «мудрі вислови», які його батько записував впродовж стільки літ, дуже зрадів. Це справді скарбниця, невичерпне джерело, з якого черпатимуть корисні поради юні серця. Адже тут зібрано висловлювання великих людей, чиї імена вже навік ввійшли в історію. Вдумайтеся лише: В. Гюго, В. Шекспір, А. Чехов, Л. Толстой, Г. Сковорода, Г. Гейне, Д. Лондон, Арістотель, Діоген, Гегель…
Доля звела мене з Іваном Михайловичем, сином Михайла Михайловича Реги, понад 35 років тому. Районний комітет народного контролю (за радянських часів була й така структура), відділ освіти, районний комітет з фізичної культури і спорту спільно з редакцією газети «Нове життя» організували рейд-перевірку по організації і проведенню спортивної роботи в загальноосвітніх школах району.

І перша наша зупинка – в Ільницькій школі-інтернаті, де вчителем фізичного виховання працював Іван Михайлович. Він якраз проводив урок. Перевіряючі переглянули конспекти, журнали, довго вели мову про те, що не можна займатися на уроках фізкультури творчістю на свій розсуд, а треба працювати за заданою програмою. Чиновники від освіти, народного контролю і спорту йшли в наступ, не давали сказати Івану Михайловичу і слова.
Ця зустріч із І.М. Регою запам’яталась на все життя. Як вчитель, він намагався бути самостійним, проявляв творчість та ініціативу. У той час, коли грізні перевіряючі наводили «шмон», він проводив уроки так, щоб кожен учень міг займатися індивідуально, без усякого тиску з боку вчителя.
Про свої враження від зустрічі з І.М. Регою написав на сторінках районної газети. Для перевіряючих це стало блискавкою серед ясного неба. Вони довго не могли оговтатися: як я міг таке написати? Адже, як потім виявилося, у них була зовсім інша мета: скомпрометувати вчителя-новатора І.М. Регу, вказати йому на недоліки, а в кінцевому підсумку – покарати.
Після публікації в газеті Іван Михайлович зайшов у редакцію, від щирого серця подякував за газетний матеріал і запросив на філіжанку кави. Уже в кав’ярні зізнався:
– Чесно кажучи, не сподівався, що ви напишете так. Дотепер мене за самодіяльність лише критикували. Мовляв, так працювати не можна, це порушення. Мене, мовляв, потрібно притягнути до відповідальності. А я, повірте, інакше працювати не можу. Учні повинні відчувати себе на уроках фізкультури вільно. Це ж не армія. Кожна дитина сама має визначитися, яким видом фізкультури краще займатися: грати у футбол чи волейбол, шашки чи шахи…
… Із того часу пройшло чимало літ. І лише тепер розпочалася Концепція нової української школи. Творчі задуми Івана Михайловича Реги нарешті почали втілюватися в життя.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар