Версія для друку Версія для друку

Колекціонер людських доль

Вільям Шекспір вважав, що гарний проповідник той, хто сам діє так, як він навчає. А психолог людських сердець письменник Михайло Ломага з Броду у своїх невигаданих історіях про людські долі проповідує творити на землі лише добро, навчає мудрості і поваги до інших.
Багато своїх оповідок М. Ломага випробовував на сторінках Іршавської районної газети «Нове життя». Після кожної публікації до нього звертаються читачі, просять детальніше розповісти про долю того чи іншого героя. Власне, Михайло Васильович вже подарував землякам чимало цікавих історій, які видав окремими книжками: «Батьківський талісман», «Сповідь», «Добра порада», «Плакала хата». Тут зустрінеш людей різного віку. Особливо багато серед них молоді. Автор давно вже запримітив, що багато хто одружується з першого погляду. Але є й такі, що поєднують свої серця заради вигоди. Спілкуючись із односільчанами, Михайло Васильович записав сотні історій, які мало-помалу за допомогою пера втілює в цікаві оповіді. Звісно, робить це художніми засобами, щось дофантазовує, а щось подає так, як є насправді. Бо людська думка завжди ближча до істини. І ще таке. Письменник – це колекціонер людських доль. Вони – неймовірні. Настав час ділитися зібраним.
Із вершини прожитих літ, а доля подарувала йому понад 80 років, він пережив чимало. Знає не з книг і газет, як було при чехах, мадярах, руських, бо сам жив у ті часи. Найкраще, вважає, тепер, в незалежній Україні. Кожен має можливість висловити свою думку і погляд на життя. Звісно, його не влаштовує економічна ситуація в країні. Ніби і народ розумний і талановитий, і земля багата, а нашого цвіту по всьому світу. Краяни змушені їхати на заробітки в Іспанію, Італію, Португалію, Словаччину, США, Канаду, залишаючи вдома дітей на бабусь і дідусів.
Михайло Васильович схожий на грубку. До теплої грубки люди горнуться, а від холодної відвертаються, йдуть геть. Як фельдшер, розрадив не одну душу, зцілив не одне серце. В дощ і сніг йому довелося торувати стежку в Сільці і Заріччі, Броді і Дешковиці. Часто допомагав людям не лише медикаментами, а й словом. Це ми дізнаємося з його оповідань, в яких все це яскраво описує. Бо життєрадісність – то не лише ознака здоров’я, а й один з найбільш дієвих запобіжних засобів від хвороб.
Від М. Ломаги можна багато дізнатися корисного. Він і сам не помічає, як повчає свого співрозмовника берегти себе. Ось вдумайтеся тільки: «Здоров’я лише одне, а хвороб – тисячі», «Тисячі речей необхідні здоровій людині, і тільки єдина хворій – здоров’я», «Одні завжди хворі тому, що дуже турбуються бути здоровими, а інші здорові тільки тому, що бояться бути хворими», «Рухайся більше – житимеш довше». «Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи» та інші. А ще М. В. Ломага не палить і не зловживає спиртним. Веде як справжній медик здоровий спосіб життя, служить прикладом для молоді. Очолює сільську ветеранську організацію, бере активну участь у багатьох районних заходах. Радіє за дітей та онуків, вони вселяють впевненість у майбутнє. Задоволений тим, що перечитують його книжки, бо через них пізнають його. Михайло Васильович каже: «Як в природі, так і в житті людини є чотири пори: весна, літо, осінь і зима. Хто літом не працює, восени не має, що збирати і на зиму не матиме, що їсти. Так і коли людина, яка не працює літом свого життя, на схилі віку не матиме запасів, і взимку не буде для неї спасіння».
Крім здоров’я, яке ще дотепер Михайло Васильович залюбки дарує людям, він в поті чола працює над словом. Трудиться високопродуктивно – видав 11 книжок. Матеріальних статків не нажив. Зате може спати спокійно. Його не обікрадуть. А свої книжки просто дарує людям. Як сказав один із мудрих людей: «Книги – кращі друзі. До них можна звернутися в найтяжчі хвилини життя. Вони ніколи не зрадять». Це ніби про М. Ломагу сказав Арістотель: «Книга хороша, коли автор говорить все, що слід, тільки те, що слід, так, як слід».

Василь БУЖОРА.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*