Версія для друку Версія для друку

ХРИСТИЯНСЬКОМУ ОБЕРЕГУ БУТИ

– Знаєш, коли ми починали узгоджувати на сесії та виконкомі сільської ради проект композиції із Хрестом при в’їзді в Приборжавське зі сторони Іршави, справа затягувалася, здавалося, до безконечності, -- згадує Олександр Ісак.
Історія кількарічної давності. Здається, однак, що її учасники засвоїли декілька уроків. Один із них, можливо, й такий, що не завжди і у всьому варто покладатися на думку загалу. Спільного бачення досягти і важко, і складно, а от клопоту і перепон у досягненні мети, – це вже, -- за правило. Проекти правлячі земляки відкидали один за одним навіть попри те, що фінансувалися роботи не із місцевого бюджету, а з приватних фондів.
Минулого року приборжавський підприємець Іван Гирба задумав поставити Хрест на одній із домінуючій над селом вершин – горі Клубук. Благородна задумка зіткнулася, здавалося, на перший погляд з непереборними труднощами. Та що на поверхні нездоланне, при Божій волі і зі священного благословення так чи інакше матеріалізується. Так сталося і на цей раз. Архімандрит о. Макарій – духівник із Приборжавського православного Свято-Серафимівського жіночого монастиря та підприємець Олександр Ісак, який виконував роботи по виготовленню вже згаданого Хреста, встановленого із західної сторони села. Так, при їх спілкуванні, перша задумка видозмінилася в бажання встановити Хрест і при в’їзді в село зі Сходу.
Вже потім Олександр Ісак, майстер по виготовленню іконостасів та інших церковних обладунків, разом зі своїм зятем, художником Олександром Молнаром розробили ескізний проект композиції, яка повинна через деякий час бути встановленою на східному гатарі Приборжавського.
Розробка, судячи по наявних проекціях у 3-D-форматі, принципово відрізняється від західного аналога.
Хоча слід все-таки від доконечного подібного твердження утриматися. Прислухаємося до таких слів Олександра Івановича:
– Це, всього на всього, проект. Практичне втілення задуманого нерідко досить-таки суттєво відрізняється від уявного на початку роботи.
Безпосередньо робота з матеріалом фактично стартувала трохи більше місяця тому – у першій декаді червня. Тепер вже дещо означилися контури майбутньої композиції.
Слід додати, що в цьому випадку і при такому підході до реалізації проекту позиція органу місцевого самоврядування набула абсолютно позитивного окреслення. Без зайвих затягувань визначилися із місцем розташування майбутньої композиції. Не було, знов-таки, нікому не потрібних чиїхось «п’яти копійок» у скарбничку творців справи.
Даний проект, дай Боже йому успішного завершення, має на теперішньому етапі тільки колективне та особистісне сприяння. Як приклад – директор ДП «СЛАП «Іршаваагроліс» Іван Фущич посприяв у забезпеченні майстрів дубом для Хреста, а в же на підприємстві Івана Батрина його належним чином розкряжували.
Тож є реальна надія, що невдовзі Приборжавське матиме найвищого ґатунку оберег і на своєму східному верхів’ї.
Михайло ДУРДА.

Прокоментуй!

Ваш коментар