Версія для друку Версія для друку

Будьмо людьми!

Уже 35 років я – священик. Повірте, що навіть у так звані «радянські часи» останніх десятиліть ХХ століття не можна було уявити собі, щоб захоплювали храми чи відбувалися наруги над святинями. Я не заперечую, що було і це колись, в минулому, на початку ХХ століття. Так, повірте, і в останні роки цього періоду я займався, будучи молодим священиком, і перекриттям храму, і покупкою, уявіть собі, церковної фари. А подивіться на сьогоднішні часи – період страшної жорстокості, неповаги до святинь Божих, ненависті та зневаги до ближнього, утвердження власного егоїзму, замість віри в Бога людство покланяється своїм ідолам, кумирам і так далі. Пам’ятаймо, що вчорашній атеїзм нікуди не зник.
Оскільки це слово написано з приводу події, яка відбувається у нашому провінційному містечку, переходжу до її викладу. Вже 28 років виконую покладені на мене обов’язки настоятеля Свято-Петро-Павлівського православного храму. Повірте, я вивчаю церковну історію нашого краю, маю чимало літератури з краєзнавства у власній бібліотеці. Так споконвіків наш край був форпостом саме православної віри. З давніх-давен наш православний народ був глибоковіруючим, про що свідчить той факт, що серед святих подвижників Собору Карпаторуського краю входить 14 всесвітньо-відомих угодників Божих. З приходом у край радянської влади після війни були закриті та сплюндровані 18 православних монастирів. Діючими були лише Свято-Миколаївський жіночий монастир, що на Мукачівщині, та Чумалівський Свято-Вознесенський жіночий монастир, що на Тячівщині.
Останнім часом розгорнулися баталії навколо будівництва триповерхової споруди з підземними приміщеннями, які непогоджені з церковною громадою. У зв’язку з цим становищем справи, я, як керівник і юридична особа, хочу викласти вимоги церковної громади по даному будівництву.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на мій запит отримано відповідь, що земельна ділянка під будівництво складає 0, 0132 га, а територія, на якій ведеться будівництво, далеко виступає за офіційні розміри. Добре розумію, що сучасні підприємці спочатку будують, а потім в судовому порядку оплачують невеликий штраф і узаконюють побудовану споруду.
Категорично забороняємо закривати проникнення сонця через центральне віконце зі східної сторони, тобто алтарної частини храму. Як відомо, православні храми, на відміну від католицьких, будуються на схід сонця. Самого Ісуса Христа Церква називає Сонцем Правди. Це віконце знаходиться в центрі алтаря. Ще з древніх часів за богослужінням під час сходу сонця священик молився: «Слава Тобі, показавшему нам світ».
Щоб висотна будівля не закривала схід сонця, потрібно будувати, не порушуючи лінію забудови, як недавно збудована будівля підприємцем Андрієм Пинзеником. До речі, згідно з архітектурними нормами висота нових будівель біля храму не повинна перевищувати лінію фронтону храму, тобто бути не вище нижньої частини покрівлі храму.
Стік води та зимою снігу не можна направляти на церковне подвір’я. Там знаходиться старовинний кам’яний хрест та 2 могили священослужителів.
При забудові слід відступити від огорожі Свято-Петропавлівського храму, щоб громада мала можливість проводити ремонт огорожі навколо храму.
У новозбудованій будівлі не можна продавати на розлив спиртні напої чи ставити гральні автомати і таке інше.
Необхідно отримати всі необхідні дозвільні документи на проведення робіт. І пам’ятати, що ця земля у древні часи належала саме храму.
Але те, що від нас залежить і чого від нас чекають, полягає в тому, щоб бути людьми – завжди і всюди, при всіх умовах і обставинах.
Людина покликана жити так, неначе кожний день був для нас судним, і говорити так, щоб кожне її слово було неначе останнім. Істина і правда є єдиним мірилом моральних цінностей.

Протоієрей Василій Ігнат,
м. Іршава

Ваш отзыв

Ваш коментар