Версія для друку Версія для друку

Волейбольний турнір на приз Юрія Маргіти

Хоча на календарі середина лютого, минулої неділі чорнопотіцькі пагорби скоріше нагадували прихід весни. Сонце лагідно стелило проміння на землю, пробуджувало від сну дерева, заглядало у вікна селян. А до Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів з’їжджалися автівки – тут проходив волейбольний турнір на приз воїна-афганця Юрія Маргіти. Його свого часу започаткувала колишній керівник гірського навчального закладу Маргарита Фегер. Тепер її справу продовжують син Юрій Костянтинович, директор школи Ярослава Глеба і Чорнопотіцький сільський голова Юрій Бабинець.
Уже традиційно відкрив турнір Юрій Бабинець. Потім перед присутніми виступили голова районної ради Віктор Симканинець, голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Володимир Горзов, Ярослава Глеба і голова сільської організації УСВ Афганістану Петро Добра.
В. Симканинець за дорученням народного депутата України Павла Балоги вручив воїнам-афганцям грошові винагороди, а також грамоти районної ради.
Потім усі присутні виконали улюблену пісню Юрія Маргіти «Листья желтые», яку він часто виконував на сцені сільського будинку культури.
В. Симканинець, В. Горзов, депутат районної ради Ігор Пальок побували на могилах Юрія Маргіти (на фото) та Василя Котубея і Петра Копинця, поклали квіти, запалили свічки і вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання. Навідалися вони і в домівку Юрія Маргіти.
У спортивному залі в цей час проходив турнір на приз Юрія Маргіти, в якому взяли участь 7 команд.
Учасників змагань привітав заступник голови райради Володимир Половка.
Турнір проходив на дуже високому рівні. Фортуна усміхнулася волейболістам Загаття і Чорного Потоку. Відрадно зазначити, що в турнірі взяли участь також команди В. Раківця, Греблі та Климовиці.
Юрій Маргіта народився у селі Підгірне. Закінчив Чорнопотіцьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. За участь у бойових операціях нагородженний орденом Червоної Зірки. Він дуже любив спорт. Особливо волейбол. Його улюблену справу тепер продовжує молоде покоління.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар