Версія для друку Версія для друку

Чому бджола буває непередбачуваною?

Учені встановили, що головною причиною, від якої масово гинуть бджоли як в Європі, так і США, є розвинений науково-технічний прогрес, який охоплює всі аспекти соціально-економічного життя.
Загибель бджіл носить нині глобальний характер. Аби якось цей процес зупинити, учені світу закликають людство переглянути свої діяння щодо розвитку науково-технічного прогресу, адже природа подарувала людині унікальний механізм для запилення практично всіх фруктових, ягідних, сільськогосподарських та дикорослих квітучих рослин – бджолу.
Доведено, що середня бджолина сім’я в 30 тисяч медоносних бджіл за один день відвідує 2 млн. квіток. Але останнім часом кількість робочих бджіл катастрофічно зменшується, зазначає професор Петер Нойман із швейцарського центру дослідження бджіл.
Вперше це явище було описане американськими бджолярами в 2008 році, і, згодом отримало назву «синдром руйнування колоній». Це коли робочі бджоли – основа бджолиної сім’ї або колонії одного дня назавжди залишають рідний вулик і ніколи більше туди не повертаються. Вчені стверджують, що зруйнувавши бджолину сім’ю, бджоли поодинці вимирають. У цьому винні самі люди та їхнє невміле управління екосистемами.
Нині заради підвищення врожайності, фермери, і не тільки вони активно застосовують хімікати, серед яких пестициди та інсектициди. Саме від цього вчені почали помічати певні зміни поведінки бджіл-запилювачів. Сьогодні розвинені країни відмовляються від деяких видів токсичних хімікатів, але з’явилися інші фактори ризику.
« З одного боку, це харчування і пестициди, а з іншого – патогенні мікроорганізми, кліщі, грибки, віруси і бактерії. Все це послаблює імунітет бджіл і призводить до колапсу бджолиних колоній» – зазначає Петер Нойман.
Іще одна біда. Помічено, що викиди з дизельних двигунів перешкоджають бджолам знаходити квітки. Як відомо, саме у викидах дизельних двигунів міститься оксид азоту, причому у великій кількості. До речі, ця речовина повністю нейтралізує складові основи запаху – летючі молекули, завдяки яким бджоли знаходять джерела нектару. Дослідники припускають, що саме з цієї причини скорочується чисельність бджіл.
Іще один проведений експеримент: після «задимлення» у приміщення запустили бджіл. Однак замість того, щоб летіти на джерело запаху, вони безладно кружляли в кімнаті. Це яскраво свідчить про те, що важливих навігаційних компонентів у бджіл немає. Вчені сходяться на думці, що діоксин азоту (а саме дві його формули NO i NO2 ) – найбільш знищує запахи. Підтверджує це і той факт, що взаємодія моно- і двоокису азоту з квітковим екстрактом дає такі самі результати, як і дизельні викиди.
Отож, встановлюючи пасіки неподалік доріг та автомагістралей, інших об’єктів промислового виробництва, що особливо часто буває під час кочівель, пасічникам треба подумати чи варто обробляти бджіл від кліща Варроа. «Варомором» в якому використовується гас (керосин) з «Бініном» або «Тактиком», чи варто це робити.

Підготував Юрій САМОРИГА, пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар