Версія для друку Версія для друку

Самопожертва у бою – основа нашої держави

Studenty-uchastniki-boya-pod-Krutami-avtor-neizvesten (1)

29 січня виповнилося рівно 100 років тих подій, які зараз відомі в українській історії, як бій під Крутами.
Цьому бою передувала ціла низка подій. Наприкінці 1917 року у Росії відбувається більшовицький переворот, що свідчив про кінець Російської імперії. У Києві проголошена УНР на чолі з Михайлом Грушевським, а в Харкові утворюється більшовицька Українська Народна Республіка Рад, яка, підтримана більшовицькими військами з Росії, починає наступ на Київ. Центральна Рада, у силу ряду причин, не мала достатньої кількості збройних сил, щоб протистояти російській агресії. На заклик про захист столиці відгукнулися студенти, які створили Студентський курінь, що налічував близько 200 чоловік. 27 січня вони прибули на станцію Крути, що за 130 км від Києва та, об’єднавшись з іншими не чисельними загонами, займаються облаштуванням бойових позицій.
Вранці 29 січня загони більшовиків перейшли у наступ. Слабо озброєні і не підготовлені чотири сотні студентів та козаків не змогли протистояти 4000 більшовицькому війську. Бій тривав близько 5 годин, і під загрозою оточення українські захисники почали відступати.
Недалеко від місця бою знаходився великий загін під командуванням Симона Петлюри, але довідавшись, що вранці 29 січня у Києві вибухнуло збройне повстання робітників заводу «Арсенал», яке підготовили та спровокували більшовики в унісон із наступом під Крутами, Петлюра вирушив на Київ.
Під час відступу у полон попав цілий курінь студентів, близько 30 чоловік. Розлючені супротивом та чисельними втратами більшовики познущалися, а потім розстріляли полонених юнаків.
Але ті жертви не стали марними. В результаті бою під Крутами було призупинено наступ більшовицької армії на чотири дні. За цей час вдалося придушити повстання більшовиків у Києві, та найбільш вагомим стало те, що виникла можливість підписання українською делегацією Брест-Литовського мирного договору, який врятував молоду українську державу.
Андрій СВІТЛИНЕЦЬ,
директор Іршавського історико-
краєзнавчого музею.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*