Версія для друку Версія для друку

Перлини художнього слова шукає в глибинах часу

Фольклориста Івана Хланту з Ужгорода неспроста називають скарбошукачем. Своє життя він присвятив пошуку перлин художнього слова – пісень, казок, легенд… Водночас він плідно займається літературним краєзнавством. Першим реальним словом і ділом став у 1988 році вихід його книжки «Письменники Закарпаття – лауреати обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова». У виданні подано багатий бібліографічний матеріал про доробок письменників – лауреатів згаданої премії: Юрія Гойди, Василя Вовчка, Петра Скунця, Василя Басараба, Василя Густі. Розгорнутій бібліографії про кожного з них передували статті про їх життєвий і творчий шлях. Уже самі назви рецензій і відгуків на зазначене видання свідчать про його актуальність: «Цінний покажчик», «Літературне краєзнавство: перші кроки», «Сподвижник літературного краєзнавства», «Бути літературному краєзнавству» і т.д.
У книзі «Відлуння літературного Закарпаття», яка нещодавно побачила світ в ужгородському видавництві «Патент», подано літературні портрети, статті, рецензії не лише про письменників Закарпаття, а й українських письменників Словаччини (Юрій Бача, Микола Мушинка), Румунії (Павло Романюк, Юрій Павліш, Михайло Трайста).
«Великою подією у літературознавстві, бібліографії всієї України, — пише у передньому слові «Дороги скарбошукача» голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі став вихід першого в країні обтяжного, всеохоплюючого бібліографічного покажчика Івана Хланти «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995 – 967 стор.). Багато областей подібного видання не мають і досі. Справедливо відзначалося, що для такої роботи потрібні зусилля цілого інституту. А тут така людина осилила таку титанічну працю, на яку з’явилося в пресі понад 40 позитивних рецензій та відгуків».
Звісно, успіх окрилив Івана Хланту, і він ще з більшим поривом узявся за справу. Згодом з’явилися нові персональні бібліографічні покажчики та літературні портрети письменників Закарпаття «Василь Микитась» (1998), «Юлій Боршош-Кум’ятський (2000), «Василь Греба» (2000), «Юрій Бача» (2012) та ін.
Матеріали книги, на думку Василя Густі, дають досить глибоке уявлення про літературний процес Закарпаття ХХ – початку ХХІ століття, його жанрове й тематичне розмаїття, напрямки, стилі, індивідуальні особливості письменників.
Розділ «Літературні портрети, літературознавчі статті та інтерв’ю» розпочинається розповіддю про письменника-полеміста, поборника східного церковного обряду Михайла Андреллу. На прикладі життєвого подвигу М. Андрелли, як і багатьох патріотів-священнослужителів, кожен може переконатися, що є в історії Закарпаття визначні постаті, люди честі, з яких можна брати приклад і наслідувати їх. Вони нагадують нам, яких батьків ми діти, хто ми, чи усвідомлюємо це ми, українці, які живемо на Богом даній нашій землі.
Про представника красного письменства Йосипа Архія йдеться в нарисі Івана Хланти « В душі – весняний поклик яснодзвонний». Він належить до маловідомих на сьогодні поетів початку 40-их років ХХ століття. У його творчому доробку – вірші, оповідання, літературно-критичні статті та рецензії. Його творчий доробок і сьогодні заслуговує на активне побутування та широке визнання.
Цікаві розповіді подає Іван Хланта також про Юрія Бача, Степана Біляка, Софію Бобелу, Миколу Божука, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Дмитра Вакарова, Василя Вовчка, Василя Габорця.
Ось як відгукнувся про книжку «Відлуння літературного Закарпаття у ХХ столітті письменник Василь Греба: «Іван Васильович (Хланта) подав об’ємні, насичені фактами й подіями нариси, дослідження, портрети.
Тут і широкі нариси про лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця, письменників Йосипа Жупана, Миколу Зимомрю. Про Дмитра Кешелю Іван Хланта написав багатобарвний літературний портрет, а щоб він і далі залишався в сучасності – додав своє інтерв’ю з ним. Вдалося порушити чимало проблем життя й літератури.
Багаті на факти, явища і події літературні портрети про письменників Йосипа Архія, Михайла Ряшка, Петра Угляренка, Володимира Фединишинця, Юрія Шипа, Василя Шкірю…Не про всіх членів Національної спілки письменників сказано у виданні, — це важко зробити, та, сподіваємося, Іван Хланта напише нові книжки.»
Окремим розділом подано рецензії Івана Хланти на книги письменників Закарпаття. Серед них – « У пізнанні себе і світу в собі» (Василь Білич), «Людина, одухотворена поезія» (Василь Габорець), «Нові зустрічі з митцями слова» (Іван Губаль), «Повернувся із забуття» (Іван Ірлявський), «Ключ до творчої лабораторії» (Микола Мушинка) та інші.
Впевнений, видання посяде належне місце на книжкових полицях літературознавців, студентів – філологів, учителів, учнів та всіх, хто цікавиться досягненнями вітчизняної художньої літератури. У цілому матеріали книги дають досить глибоке уявлення про літературний процес Закарпаття ХХ – початку ХХІ століття, його жанрове і тематичне розмаїття, напрямки, стилі, індивідуальні особливості письменників. «Відлуння літературного Закарпаття» захоплює своєю масштабністю, багатоплановістю, глибинністю. Кожен літературний портрет, стаття, епізод – то ціла історія непростих людських стосунків, сповнена роздумів, емоцій, переживань. Зрештою, книжка розрахована на всіх, кого цікавить автентичний світ краян, хто прагне зануритися у їхні звичаї, традиції, торкнутися місцевої говірки, переконатися, як трепетно горяни ставляться до свого світу, намагаються захистити й зберегти його від непроханих чужинців. Віриться, що нова книжка Івана Хланти знайде свого читача, а для багатьох прихильників красного письменства стане настільною. Вона має велике пізнавальне і виховне значення. А для педагогів і краєзнавців – благодатна можливість привернути увагу своїх вихованців до багатющих і цілющих джерел народної творчості, літератури та мистецтва.

Василь Шкіря,
член Національної спілки письменників України.

Ваш отзыв

Ваш коментар