Версія для друку Версія для друку

Імстичівські колядки

Наближається Різдво – найбільш веселе і щасливе християнське свято. Здавна в народі підготовка до нього починалася відразу після свята Миколая – розучувалися колядки, ретельно готувалися звізди, святковий одяг, подарунки для колядників і, безперечно, тайстрини. До них на Святвечір лягали горіхи та яблука й обов’язково різдвяний колач. Іноді він був із чорного житнього борошна, але шанувався так само, як пшенична булка вищого сорту.

Коляди в Імстичові були і є дуже великим святом. Колядки виконувалися поспішаючи, розлого, гармонійно і натхненно. Ця традиція скалася з давніх часів завдяки тому, що в селі ще з XVII століття діяв Свято-Михайлівський монастир, який мав великий вплив як на культуру церковного співу, так і на культуру народного побуту, народного співу і на культуру колядування, що було і є щось середнім, перехідним між церковним і світським співом. Пропоную тільки деякі найпопулярніші        й досі, записані від моїх земляків колядки. Ми з сусідами та друзями колядуємо їх і досі.

Стала нам'ся днись новина

(колядка-балада)

Стала нам’ся днись новина,

Тайна година,

Ой приймімо, ой привозносімо

Божого Сина

Від сходу сонця аж до заходу

Три царі ідуть

Нарожденному Сину Божому

Дарунки несуть.

Один миро, другий кадило,

А третій злато,

Щоби прийняли в небі коруну

Усі три за то.

Дари зложили, поклон віддали

Та й поїхали

Нещасливому царю Іроду

Знати не дали,

А цар Ірод розсердився,

Що знати не дали

Та й дав різати маленьких діток

По цілій земли.

А Святий Йосип і Божа Мати,

Як то почули,

Із Віфлеєма аж до Єгипту

Із Христом утекли.

Як утікали, стрінули хлопця –

Пшеничку сіяв:

-         Ой сій же, хлопче, сій же пшеничку,

Лиш знати не дай!

А цар Ірод із своїм військом

Став доганяти

-         Чи не відів ти якусь невісту

З дитям біжати?

-         Ой видів, пане, ой видів, царю,

Пшеничку сіяв,

-         Бодай же тобі голову стяли,

Що знати не дав.

-         Вертаймось, пане, вертаймось, царю,

До свого краю,

Бо ми тую, тую невісту

Не здогонемо…

Во страні юдейськой

Во страні юдейськой

Віфлеєм стоїть,

Звізда над Вертепом

Низенько блистить.

Небеса сіяють,

Ангели поють,

Пречистому Богу

Славу воздають.

Пастушки на полі

Стадо стерегли,

Пречистую Діву

Во стайні знайшли.

І зайшли до стайні

Скоту корму дать

І смотрять во яслах

Есть там Божа Мать.

Прийняла-го д-грудям

І кормить Його,

І уста цілує

Сина свойого.

О Господи Боже,

Спасителю наш,

Ти нас благослови

У сей радостний час.

 

Христос-Спаситель

Христос-Спаситель

В полноч родився,

В бідном Вертепі

Он поселився,

А над Вертепом звізда сяє,

-         Христос родився, --

Всім возвіщає.

А фарисеї Христа не злюбили,

За правду єго

На Хрест прибили.

Сумно тоді стало

На цілому світі,

Заплакали люди

Ще й маленькі діти.

Ми прийшли до Тебе

Різдво возвіщати, велику новину

Хочем ти сказати:

-         Абись не забув слово Христово:

-         Люби, як сам себе, і свого ближнього.

 

Нова радість стала

Нова радість стала,

Яка не бувала,

Над Вертепом ясна звізда

Світу засіяла.

Ангели співають,

Славу восклицають,

На небесіх і на земли

Радость возвіщають.

Де Христос родився,

З Діви воплотився,

Як человік пеленами у Бога повився.

Ангели співають,

Славу восклицають

На небесіх і на земли

Радость возвіщають.

Просимо тя, царю,

Небесний владарю,

Даруй літа щасливії

Сему господарю.

Сему господарю

І сій господині,

Даруй літа щасливії

Найменшій дитині

У мирі прожити,

Тобі угодити,

Із Тобою, в Твоїм царстві

Во вік віка жити.

Життя моє життя,

Життя молодоє,

Розвивайся, як на дубі,

Листя молодоє.

На многая літа

І благая літа,

Воздравіє, спасеніє,

Щасливоє життя.

 

Віншування, запрошення

         Ми нині охотно від серця співаєм, З Рождеством Христовим Ваш дом поздоровляєм, аби Вам дав Бог із високого неба всьо, што собі хочете, всьо, што Вам треба.  А за Вашу новину ми си желаєме невелику гостину.

Погарчик паленочки, тарільчик голубців, колача смачного й ще д’ тому дачого: без усяких сміхів дайте ицю вріхів, а на додаток – решето яблок, а на звисок – свинський писок. Та беріть драбину й лізьте на під на солонину. А кіть не дате гурку, та в хижу вам дуркну. Та перебачте, пане газдо, ош тілько від вас много просиме, бо в нас слабий міхонош і понести всьо ни мош. А вас, пане газдо, щиро поздоровляємо, добра, щастя й здоровля всім бажаємо.

 

Після вінчованки господарі обов’язково запрошують колядників до хижі. Не поспішаючи, повагом гості заходять, виконуючи таку обрядову колядку:

Рождество твоє, Христе Боже наш,

Возсія мирові світ разума.

В нем бо звіздам служащої

Звіздою учахуся.

Тебі кланятися сонцю, правди,

І тебе видіти со висоти Востока,

Господи, слава Тебі.

 

Переступивши поріг господи, колядники вітають домочадців:

-         Христос рождаеться!

-         Славімо Його, -- відповідають господарі й запрошують колядників до столу. Коли вже всі мало погостилися, починається «хижня» колядка.

 

Добрий вечір тобі, пане господарю,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

Застеляйте столи, та ще й

Скатертями, радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

Та печіть колачі з ярої пшениці,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

Та прийдуть до тебе

Три празники в гості, радуйся,

Ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що перший празник –

Рождество Христове, радуйся,

Ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що другий празник –

Святого Василя, радуйся,

Ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що третій празник –

Святе Водохреща, радуйся,

Ой радуйся, земле,

Син Божий народився.

 

Господарі дякують за колядку й продовжують пригощати колядників, але на них чекають інші сусіди, тож вони виконують заключну колядку:

 

Вінчуєм Вам за ваш Божий Дар, щось те нам дали завеселити, вінчуєм вам.

У вас за столом червена ружа,

Вашій дівочці файного мужа,

Вінчуєм вам.

У вас у керті росте ялиця,

Вашому хлопцю файну дівицю

Вінчуєм вам.

А вам, газдочку, три бочки вина,

А вам, газдинько,  на ручки дитя (внуча)

Вінчуєм вам.

Вставай, газдочку, ни протягайся,

Бери онучі, та й обувайся

Із нами!

 

Колядував, гостився і записував Михайло Ціцак з Імстичова.

 

 

Прокоментуй!

Ваш коментар