Версія для друку Версія для друку

За покликом душі

вчитель

У роботі вчителя багато труднощів, і відповідальність вчителя надзвичайно велика. Звичайно, викладання відповідної дисципліни – це основна робота, але крім цього всього, учні копіюють учителя. Ось чому світогляд учителя, його поведінка, його життя, його підхід до кожного явища так чи інакше впливають на всіх учнів. Це часто непомітно. Але цього мало. Можна сміливо сказати, що коли вчитель дуже авторитетний, то у деяких людей на все життя залишаються сліди впливу цього вчителя. Ось чому важливо, щоб учитель стежив за собою, щоб він почував, що його поведінка і його дії перебувають під найсильнішим контролем, під яким не перебуває жодна людина в світі. Сотні дитячих очей дивляться на нього, і немає нічого уважнішого, пильнішого, сприятливішого щодо різних нюансів психічного життя людини, ніхто так не схопить усі ці тонкощі, як дитяче око… Це треба пам ‘ятати.
В переддень професійного свята хочеться привітати авторитетну і шановну людину не тільки в с. Осій, але і далеко за його межами. Мова йде про вчителя географії та заступника директора з виховної роботи Осійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Ф.Потушняка Чепу Галину Василівну. Вона працює вчителем в даній школі з 1994 року, а на посаді заступника директора школи з 2003 року.
Галина Василівна виявляє високий рівень професіоналізму та ініціативи. Має високу науково- теоретичну підготовку, досконало володіє прийомами і методами управлінської діяльності та педагогічної роботи з дітьми. Для її роботи характерний творчий пошук. Вона вдало координує роботу класних керівників, керівників гуртків та органів учнівського самоврядування. Здійснює постійний контроль за якістю виховного процесу в школі , сприяє організації гурткової роботи в школі з метою максимального розвитку творчих здібностей школярів.
Велику увагу Галина Василівна приділяє організації роботи педагогічного колективу школи з учнями, що потребують особливої уваги. У навчальному закладі добре організована робота профілактичної ради школи, що має на меті створення максимально сприятливих умов для співробітництва педагогів, учнів та їх батьків, як необхідної умови запобігання і відхилень у поведінці дітей та підлітків. У своїй роботі активно розвиває співпрацю з районними соціальними службами. Підтримує зв’язок з батьками, надає їм консультативну допомогу з питань освіти, фізичного й психічного розвитку їх дітей, організовує роботу батьківського комітету школи, веде активну співпрацю з органами місцевого самоврядування та закладів культури і освіти на території села.
Бере активну участь у роботі районних методоб’єднань (є головою районного методичного об’єднання учителів географії), постійно вдосконалює педагогічну майстерність, загальну культуру, підвищує фаховий і кваліфікаційний рівень, охоче ділиться досвідом роботи.
Галина Василівна – вчитель, який ні на мить не припиняє вдосконалення себе як особистості, як носія та пропагандиста знань. Вчителька має в своєму педагогічному арсеналі багато методів, які допомагають в навчанні сучасних дітей, їхньому вихованні, зростанні та взаємовдосконаленні.
Її уроки завжди носять пошуковий характер, учні не лише отримують певні знання, але вчаться віднаходити, систематизувати, аналізувати новий матеріал. Її уроки змушують дітей мислити, відтворювати життєвий досвід. Звідси і велика результативність її вихованців, що майже щороку займають призові місця на районному та обласному етапах Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін.

«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ані до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель». Ці слова великого російського письменника Л.М.Толстого стали для Галини Василівни лейтмотивом всього життя та вчительської роботи.
Проблема сучасних батьків, на думку вчителя, – хибна першочерговість матеріальних потреб перед потребами духовними.
«Зараз більшість батьків заклопотані роботою та заробітком. Звичайно, коли є гроші, це добре. Але слід пам’ятати: за гроші неможливо купити честь, гідність, совість, любов, – підкреслює Галина Василівна. – Тому і радить батькам: любіть своїх дітей і вірте у них, не шкодуйте на них ні часу, ні сил».
Чепа Галина Василівна – представник чудової учительської династії, родоначальником якої була бабуся Галини Василівни, Андрішко (Бут) Галина Юріївна.
У важкий і буремний час приїхала на Закарпаття випускниця Чернігівського учительського інституту вчити і виховувати дітей Осійської семирічної школи Бут Г.Ю., де пропрацювала майже сорок років вчителем історії. Разом з чоловіком Андрішко Андрієм Юрійовичем виростили і виховали двох дітей, які, до речі, теж стали вчителями. Взагалі членами цієї вчительської династії є: Матіко Василь Юрійович - вчитель фізики, Матіко Світлана Андріївна – вчитель біології, Андрішко Андрій Андрійович – вчитель математики (на даний час головний спеціаліст відділу освіти), героїня нашої статті та її сестра П’ятак Наталія Василівна – вчитель трудового навчання. Всі вони працювали і працюють в Осійській загальноосвітній школі.
Отже, мотивації стати педагогом в Галини Василівни, як бачимо, було більше ніж достатньо. З малих літ Галина Василівна росла розумною, кмітливою дитиною. Завдяки чудовій пам’яті та заняттям бабусі і матері, дякуючи її наполегливості та працелюбності вона відмінно закінчила Осійську ЗОШ І-ІІІ ст.. і вступила на географічний факультет Львівського університету імені Івана Франка. Маючи хороші перспективи продовжити навчання в Кракові та Львові, Галина Василівна, віддала перевагу роботі з дітьми і повернулася в рідне село, щоб вчити і виховувати своїх односельців.
Школа для Галини Василівни – це все її життя. Завтра вона прийде до своїх дітей, запитає, як справи, допоможе підготуватися до уроку, а посеред занять розкаже якусь цікаву повчальну історію. Вони знову будуть говорити про звичайні людські цінності: доброту, милосердя, взаємодопомогу. І кожне її слово, слово вчителя – це ще одна цеглинка, що вибудовує людину – гідну, чесну, щиру. Така вона, нелегка і неоціненна робота справжнього педагога.
Андрій Горянин

Прокоментуй!

Ваш коментар

*