Версія для друку Версія для друку

Талант керівника проявляється у роботі

kovbasko

Василя Васильовича Ковбаску знаю вже десятки літ. Неодноразово доводилося брати в нього інтерв’ю, вести мову про наболілі проблеми району, шляхи їх вирішення. Завжди говорив щиро, відверто, висловлював мудрі думки, вимальовував перспективу розвитку рідної Іршавщини. Пригадую, на першому плані у нього був ремонт доріг. Його непокоїло те, що вони вкрай у занедбаному стані.
– Перше, що я зробив, ставши головою райдержадміністрації, об’їхав населені пункти, – сказав якось у розмові Василь Васильович. – Найбільше мене подивували дороги . Куди не кинь – всюди клин. А дороги – це артерії життя. Від того, в якому вони стані, залежить і настрій людей, і надійна робота автотранспорту.
В.В. Ковбаско із душею взявся за ремонт доріг – проводив наради керівників, зустрічався з депутатами райради, звертався по допомогу до керівників області. Звісно, все опиралося в кошти. І немалі. А район може робити це тільки у межах тих сум, які «спущені» зверху. Надійною опорою Василя Васильовича був тодішній голова районної ради Станіслав Сухан. Працювали, як тепер прийнято говорити, єдиною командою. І небавом результати були наяву.
Другим важливим фактором у роботі В. Ковбаски було збереження позитивних тенденцій в економіці району. Якщо у 2011 році район був згідно з рейтинговою оцінкою на 16 місці, то за керівництва Василя Васильовича посів 10. Запрацювали ПАТ «Іршавський абразивний завод», ПАТ «Іршавський МЗУ», ТзОВ «К’Лен», ДП «Довжанське ЛМГ», ТзОВ «Біемме Україна».
Як керівник району, В. Ковбаско турбувався і про створення нових робочих місць. Зокрема, на околиці Іршави було розпочато будівництво нового заводу по виробництву джгутів та кабельно-провідникової продукції. Підприємство розраховано на 400 робочих місць.
Непокоїло В. Ковбаску і сміттєзвалище в районі. Особисто зустрічався із керівником фірми «Земпрес» з міста Пештяни (Словаччина). Вони обговорили реалізацію в районі проекту з централізованої утилізації сміття. На основі попередніх домовленостей у нас створено «Еко-Ір» зі словацькими інвестиціями. Намічалося, що всі податки цей суб’єкт підприємницької діяльності сплачуватиме до районної казни. Наразі фірма власним транспортом звозить сміття. У перспективі – сортуватиме його, окремо розміщуватимуть скло, папір, пластмаси тощо. Що не піддається переробці, утилізують. Для цього споруджуватимуться касети. Це цивілізований підхід до справи. У зв’язку з переходом В.В. Ковбаска на інше місце роботи цей вкрай важливий для району проект не вдалося реалізувати дотепер. Хоча наміри були хороші – захоронення побутових відходів з дотриманням відповідних норм добре позначилися б на екологічній ситуації.
Хвилювало Василя Васильовича і те, що багато земельних ділянок у районі просто пустує. А фермерські господарства діють здебільшого на папері. Хоча є і хороші приклади – ФГ «Лан» у Кам’янському. Тут щороку збирають високі урожаї озимих і ярих зернових.
Василь Васильович прагнув у районі змін. Протягом 2012 року були здійснені заходи по розмежуванню медичних закладів на такі види надання медичної допомоги: «швидка» медична допомога, медичні заклади первинної медико-санітарної допомоги і спеціалізовані заклади (районна лікарня, районна стоматологічна поліклініка).
На базі відділення районної лікарні була створена станція «швидкої» медичної допомоги, а в с. Дунковиця відкрито бригаду «швидкої» медичної допомоги. Мережа бригад «швидкої» медичної допомоги в м. Іршава, селах Кушниця, Довге, В. Раковець, Загаття, Дунковиця забезпечує доїзд «швидкої» до найбільш віддаленого населеного пункту в нормативний час – 20 хвилин.
На нарадах, які проводив В.В. Ковбаско, він часто наголошував, що найважливіше завдання, яке поставив перед собою: хворий, який потрапив у лікарню, повинен бути забезпечений медикаментами. Наразі і тоді, і дотепер людина сама купує для себе препарати. А так, – казав Василь Васильович, – не повинно бути. Необхідно також покращити медичне обслуговування у стаціонарних відділеннях охорони здоров’я пільгових категорій – учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, бойових дій та ветеранів війни.
В.В. Ковбаско прагнув відкрити міський автобусний маршрут, за допомогою якого можна було б добиратися у заклади, установи, що розташовані на околиці міста. На жаль, це в Іршаві не зроблено і дотепер.
Дбав Василь Васильович і за розвиток освіти в районі (за фахом він -- педагог). Для забезпечення ефективного використання комп’ютерних комплексів розширено кількість факультативів, гуртків, введено спецкурси, додаткові години інформатики за рахунок варіативної частини. 46 ЗОШ І-ІІ і ЗОШ І-ІІІ ступенів користуються послугами інтернету.
Велика увага приділялася покращенню матеріальної бази освітніх установ району. Було зроблено капітальний ремонт даху Підгірнянської ЗОШ І-ІІ ступенів, спортзалу Загатської ЗОШ І-ІІІ ступенів, облаштування внутрішніх санвузлів Осійської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Приборжавської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Довжанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Нижньоболотнянської ЗОШ І-ІІ ступенів, реконструкція Греблянської ЗОШ І-ІІ ступенів.
За час роботи на посаді голови Іршавської райдержадміністрації Василь Ковбаско продовжив роботи по заміні вікон та дверей на металопластикові, покращенню водопостачання, облаштування внутрішніх туалетів, придбання шкільних меблів та ін.
Талант мудрого і досвідченого керівника Василя Васильовича проявлявся у всьому. Він усіляко підтримував проведення в районі міжнародного фестивалю «Іван Попович збирає таланти». Наголошував, що в районі давно настав час створення музеїв – народних артистів України І. Поповича з Осою, Степага Гіги з Білок, відомого письменника Василя Феннича з Ільниці, композитора, автора неофіційного гімну Закарпаття «Верховино, мати моя» Михайла Машкіна з Довгого, основоположника закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі із Загаття. На його погляд, більшу увагу слід приділяти і вшануванню всесвітньо відомого силача Івана Фірцака-Кротона. Давно настав час, вважав Василь Ковбаско, у Білках відкрити музей, де б зберігали його нагороди, відзнаки, документи, фотографії, вирізки з газет, афіші… Це дало б можливість залучати туристів не лише Закарпаття, але й України та закордону. Саме на таких людях, як Іван Кротон, повинно виховуватися молоде покоління.
Спільними зусиллями активістів села Ільниця Василя Павлищі, Василя Ловски, директора районного краєзнавчого музею Андрія Світлинця, автора цих рядків і Василя Ковбаски було знайдено могилу письменника Василя Феннича в м. Мукачово і на її місці встановлено пам’ятник.
Ільничани (В.В. Ковбаско народився 25 вересня 1957 року в с. Ільниця, присілок Новоселиця) можуть гордитися своїм земляком, який все життя трудився на державу. Працював майстром виробничого навчання ПТУ№1 м. Мукачова, завідувачем Мукачівського відділу освіти, директором СПТУ №1, директором ДПТНЗ. Певний час очолював Воловецьку і Свалявську райдержадміністрації. Із 2004 по 2005 роки – начальник державної судової адміністрації Закарпатської області.
В.В. Ковбаско – відмінник освіти УРСР, відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, доктор права, нагороджений нагрудним знаком «За розвиток регіонів», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, нагрудним знаком А. С. Макаренка.
Водночас В. Ковбаско має за плечима великий досвід депутатської діяльності. Він – і тепер депутат районної ради.
Разом із дружиною Світланою Семенівною виховали двох дітей – дочку Мирославу і сина Василя.
Із ювілеєм Вас, пане Василю!
Василь ШКІРЯ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*