Версія для друку Версія для друку

Найбільша радість у житті – бути потрібним людям

SONY DSC

Так вважає Білківський сільський голова Василь Зейкан. Інакше не може і бути. Ти повинен жити проблемами громади, відчувати настрій односільчан, йти на зустріч тим, хто цього потребує, постійно тримати руку на пульсі часу. Тим паче, коли ти керівник чи не найкращого населеного пункту краю.
В. С. Зейкан народився 9 вересня 1962 року в с. Білки. Після закінчення Білківської середньої школи пішов працювати у сувенірний цех колгоспу «За нове життя». Звідти дорога повела його на бавовняно-ткацьку фабрику, де працював спочатку завскладом, потім начальником відділу постачання і збуту. Водночас заочно закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом в Ужгороді (спеціальність «Правознавство»).
У 2006 році взяв участь у виборах на посаду сільського голови – і переміг. Хоча виграти у Білках непросто: тут за крісло керівника села традиційно змагаються 10-13 чоловік. А Василя Семеновича вже втретє вибрали на цю посаду.
Чим «підкупив» серця виборців Василь Семенович?
– Якщо ти хочеш працювати, то робота завжди знайдеться, -- каже В. Зейкан. – Наразі я взявся за соціальну сферу. Вона, якщо відверто, була у вкрай занедбаному стані.
Почали з ремонту даху адмінбудинку сільради, потім встановили дах на дільничній лікарні, перекрили будинок культури, провели ремонт дошкільних навчальних закладів, замінили вікна у ДНЗ на метало-пластикові. Відкрито три додаткові шкільні групи, встановлено пам’ятник найсильнішій людині світу Івану Фірцаку (Кротону), січовим стрільцям, Голокосту та воїнам, які загинули у Другій світовій війні. Освітлено 80 відсотків вулиць, проведено ремонт вулиць імені Лермонтова, Ольги Кобилянської, Шевченка, Конституції, Набережну, впорядковано центр села, зроблено чимало на бічних вулицях. Крім того, зроблено модернізацію Білківської дільничної лікарні. А саме: проведено системне опалення, водопостачання. Білківську ЗОШ І-ІІ ступенів у присілку Ковбасово перейменовано у І-ІІІ ступенів. Тепер тут навчається понад 300 учнів.
Білківська сільрада брала активну участь в обласних конкурсах. У 2009 році була нагороджена дипломом за друге місце у конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і зразкового громадського порядку», а ще через рік – дипломом переможця VІІІ Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.
Василь Зейкан подбав про те, щоб у Білках відкрито відділення соціально-побутової адаптації, куди заходять усі одинокі, престарілі, учасники війни, ветерани праці.
Василь Семенович, ставши керівником села, відродив футбольну команду, яка успішно виступає у районній першості, а в 2010 році стала чемпіоном району. Для жителів села це – хороший подарунок, бо у вихідні вони мають можливість гарно відпочити, насолодитися грою улюбленої команди. Тут постійно займаються сільські хлопчаки, а під час проведення футбольних баталій можна побачити жителів не тільки Білок, а й навколишніх присілків: Новоселиці, Зовдуновиці, Ковбасова, Сениновиці, Горба, Піньковиці.
Здобутки, яких досягнула сільрада, собі не приписує. Вважає, що в цьому заслуга всього колективу. Добре відгукується про колишніх і теперішніх працівників – Ганну Тигомирівну Дувалко, Ганну Матвіївну Зейкан, Михайла Юрійовича Янтолика, Наталію Іванівну Савко, Сергія Федоровича Жидика, Ольгу Іванівну Бровді. Одного разу на обласній нараді сільських голів новообраний керівник села скаржився на те, що не знає, з чого почати, як провести сесію, сформувати бюджет. Його запитали: «Як це? А де ті працівники, які раніше там робили?». Він гордо відповів: «Я їх всіх звільнив.». «От тепер і працюйте сам, якщо досвідчених звільнили. У них були і знання, і навики, вони досконало знали всю кухню роботи сільської ради». В.С. Зейкан не звільнив жодного колишнього. Навпаки – усі вони стали йому в нагоді. Це свідчить про те, що він вміє працювати з кадрами.
Щорічно на Петра і Павла проводиться День села, де частими гостями є народні артисти України Степан Гіга та Іван Попович.
Планів і задумів у Василя Семеновича чимало. Ще цьогоріч планує відкрити в селі штучне футбольне поле, де свою майстерність відточуватиме дітвора. І надалі працюватиме над благоустроєм населеного пункту, робитиме усе для того, щоб були у належному стані дороги. До речі, уже наразі розпочинає ремонт дороги Білки – В. Раковець.
Отож, у В.С. Зейкана усе ще попереду. Він, як то кажуть, на бистрині життя. Щасливих літ, тобі друже!
Василь ШКІРЯ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*