Версія для друку Версія для друку

А вона – молодець

Без названия (4)

Пасхальним днем відвідала свою колишню однокласницю Ганну Черничко. Вона якраз несла корові кошик сіна. Як зазвичай, привітала Ганну з днем народження (15 квітня їй виповнилося 63 роки) і щиро, від душі розцілувала. Помітила, слава Богу, виглядає веселішою, життєрадісною, ніж раніше.
П’ять років тому в Ганни відняло весь правий бік. Три місяці лежала прикутою до ліжка. Старша сестра, Марія, не відходила від неї ні на мить, бо старенькі батьки були не в силах доглядати за хворою дочкою. А сімейний лікар Ф.І. Жидик давав крапельниці і робив усе можливе й неможливе для полегшення стану хворої. Факт, що гарантії на життя були мізерні.
Але з Божою поміччю Ганна стала на ноги: вчилася заново ходити, постійно масажувала руку. Вона твердо вірить у Божу милість і щоразу, молячись, дякує Всевишньому за зцілення.
А якою трудягою Ганна була в юні роки! Багато разів їздила в східні області сапати буряки, де завжди її бачили тільки попереду. В 20 років (на самі іменини) пішла в місцевий колгосп дояркою. Надоювала молока чи не найбільше від інших, була завше і всюди на передньому краї, не боялася ніяких труднощів. За це її шанувало правління колгоспу.
Де які збори чи нарада проходили в районі або області, Ганна мала там бути. За чесний труд має багато нагород, відзначалась преміями, а також обиралась депутатом Осійської сільської ради. Будучи багаторазовим донором, не одній людині допомогла врятувати життя.
Усією технікою, що знаходилась тоді в колгоспі, могла легко управляти. Сама їздила на мотоциклі, потім придбала автомобіль, який має і зараз. Також дрова не раз заготовляла на зиму бензопилою, косаркою косила. Словом, все розуміла, інколи не лінувалася, а техніку ой як любила і любить. Вона й зараз, як каже, буде своїй годувальниці косити й давати зелену траву

Ганна вже поховала обох престарілих батьків, котрі свого часу багато літ трудилися: батько в шахті, а мама в ланці. Вона ж просить у Бога здоров’я сестрі Марії, її дочці Ларисі з чоловіком та їхнім дітям, що постійно дивляться за нею, у всьому допомагають, не дають тітці нічого робити. Але вона не звикла без діла сидіти. Хоча й однією рукою, та все ж корівку подоїть, погодує, напоїть. Також курей, порося, собачок слухняних має. А ще цікавиться всіма новинами по телевізору й інтернету. Та ніколи не розлучається з районною газетою «Нове життя».
Дуже жаліє Ганна сестру Марію, яка понад 30 років пропрацювала в сільпі в Ільниці в бухгалтерії, а її чоловік Іван (Петришинець) близько тридцять літ трудився в колгоспі ветлікарем. Він був у всьому сумлінним, справедливим. За це одного разу мало життям не поплатився. Уже рік, як лежить, бо мав одну зламану ногу, потім другу і не може ходити, а ще із пам’яттю в нього не все гаразд. Отож, Марія і за чоловіком доглядає, і сама здоров’ям слабувата (мала складну операцію). Благо, старша дочка Наталія з сім’єю живуть з батьками.
Дай, Боже, усім їм міцного здоров’я, сили, кріпості на многії літа.
А Ганна – все ж молодець, – скажу я.
Ганна Ляшко, с. Осій

Прокоментуй!

Ваш коментар

*