Версія для друку Версія для друку

На другому десятку літ

Вирушивши зрання з Іршави, автобус, що віз цей невеликий трудовий десант, минулого вівторка подолав півсотні кілометрів до крайньої північно-східної точки Іршавщини, де мешкають люди, і піднявся не менше ніж на 350 метрів над рівнем моря. В салоні державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування під керівництвом голови райдержадміністрації Олександра Горіна та його заступника Івана Мошколи: різних за віком, стажем роботи, життєвим досвідом, фізичними кондиціями – всіх їх об’єднало єдине бажання внести свою посильну частку в цьогорічну Всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу – в твоїх руках». До прикладу, такі як Андрій Данканич, Іван Химич, Микола Кудрей, Роман Меренич, Іван Боднар, практично беруть участь у ній із самого початку. В Багаріці вони вдруге, вперше садили тут молоді саджанці шість років тому. Попутно варто зауважити, що в Лисичівському лісництві посадка лісу за одинадцять років пройшла втретє в державному підприємстві «Довжанське лісомисливське господарство».
А ті молоді держслужбовці, неофіти цієї благородної справи, ймовірно навіть вперше побачили у своєрідній морській уніформі наші найближчі полонини Стой і Кук, котрі немовби одягнули морські тільняшки: білосніжні вершини вкрилися рівними продольними синіми від далечі полосами. Якщо в Довгому учасників акції зустрів і в подальшій поїздці супроводжував та розповідав про довколишні родзинки верховинського краю головний інженер держгосподарства Віталій Шрам, то в Лисичові на Гаморі цю місію перебрав від нього сільський голова Ярослав Пальок та його Дубрівський, Білківський і Кушницький колеги, відповідно, Володимир Малиновський, Василь Зейкан, Михайло Штефко.
Сільська вулиця непомітно переходить у лісову дорогу, яку з іршавськими волонтерами лісопосадки вже долає всюдихід ГАЗ-66. Зупинка в кварталі 27, виділ 3(3). На невеличкій полянці, що ніби свіжо витканий килим із соковито-зеленим тлом, рясно вкритим понад буркотливим потічком білими та фіолетовими первоцвітами. Замилуваність ними дівчат та жінок відволікає розповідь так само молодого працівника лісомисливського господарства інженера з лісових культур Марії Продан, яка знайомить одноденних добровільних помічників лісівників із загальною структурою лісів господарства, їх структурою. Безпосередньо про місцевість, специфіку лісництва говорив Лисичівський лісничий Василь Продан.
Цю своєрідну теоретичну частину підсумував директор Довжанського ЛМГ Василь Ледней: «На самому початку запровадження акції «Майбутнє лісу – в твоїх руках» ставилося завдання змінити громадську думку на позитивну – лісівники не бездумно вирубують ліс, а оберігають його від варварського винищення, примножують зелене багатство країни, в тому числі і безпосередньо в Карпатах. Сьогодні життя перед нами ставить нові виклики, з якими ми також успішно справимося, але не покидаємо вже традиційного весняного залучення громадськості, школярів до посадки лісу.
Проведено інструктаж, за кожною із невеликих груп садівників закріплені лісівники, роздано інструменти та посадковий матеріал. Веселий, піднесений настрій тільки пришвидшує роботу. На правому фланзі швидко вириваються вгору-вперед лисичівські юнаки і дівчата. Окрім працівників лісової охорони за роботою школярів уважно спостерігають і наставляють їх заступник директора по виховній роботі Г.В.Олегаш, вчителі Г. В. Мелеш, А.І. Продан та секретар сільради В.І. Будул.
Робота спорилася. Сонце непомітно із вранішнього підібралося до зеніту. А до груп працюючих крутосхилом підходили найстарший і найбільш досвідчений лісовод у ДЛМГ лісничий Довжанського лісництва Г.І. Степаненко та інші його колеги і напували учасників акції свіжою водичкою: на вибір – кому мінеральної, а кому смачної – криничної.
Учасники акції дякували не тільки за вгамовану спрагу, але й за незрівнянно свіже повітря, що його приносив легіт із Кука. Якщо врахувати, що при суцільній посадці на одного гектара площі висаджують як мінімум 6,6 тисяч саджанців, то за ці роки в урочищах Багаріка, Горб, Зубрічик, Гат, Свидному і Митьовій та у Лисичівському і Великодільському лісництвах руками добровільних помічників лісників висаджено не менше 100 тисяч саджанців.
Для тих, хто не бере участі у цих акціях, може скластися враження, що вони однотипні, заорганізовані, вкриті нальотом формалізму. Подібна думка абсолютно хибна і дуже. Вже одне те, що ми не маємо у наших горах практично однотипного рельєфу, щоразу майже наполовину змінюється контингент учасників-волонтерів. До їх числа, слід мабуть віднести і школярів. З роками вони дорослішають, навіть якщо і повторюються акції в одних і тих самих лісництвах, як скажімо, окрім Лисичівського, серед лідерів проведення цієї роботи – Загатське (лісничий – В.П.Мисла), то приходять на чисті від лісу ділянки інші школярі, які навчені не тільки працювати, але вже і з оновленими концертним репертуаром. Це юні таланти із гуртка «Екологічна варта» – керівник А.І.Продан, та колектив із Лисичівського шкільного лісництва – керівник Г. В. Олегаш.
Саме так було і на цей раз. Юні лисичівські природолюби після закінчення трудового уроку в лісі провели перед дорослими цілий концерт, у програму якого були включені і флеш-моб, і коломийки, і танцювальні номери, поетичні виступи. У них не тільки оспівали красу рідного краю, гір і полонин, але й з гострою критикою пройшлися по тих, хто смітить у цій нашій вітальні Карпат, хто «прихватизовує» мальовничі куточки тільки задля власного насолодження. Кожен номер юних артистичних екологів отримував щедру підтримку дорослих, чиї долоні «горіли» не знати від чого більше – від топорищ мотиґ, чи від гарячих оплесків.
І все-таки, в цій акції є один незмінний елемент: щоразу юні помічники лісівники отримують від директора ДП «Довжанське ЛМГ» Василя Леднея грамоти та подарунки.
За рядками цього репортажу залишилось чимало цікавих моментів, деталей, для кожного із учасників акції у пам’яті залишаться свої родзинки. Кожен колись через десяток літ зможе показати своїм дітям або навіть онукам, стиглий ліс, посаджений колись власними руками. А вам не хочеться мати такий самий подарунок майбутнім нащадкам?
Отож! Ставайте в ряди добровільних помічників іршавських лісівників.

Михайло ІСАК

Ваш отзыв

Ваш коментар