- Нове життя - https://nz-ir.com -

Дороги повинні бути міцні, гарні і довговічні

Інформація про те, що в м. Іршава під товстим шаром асфальту знаходиться міцна і надійна бруківка, облетіла майже усі українські телеканали. Вирішив її відновити міський голова Степан Бобик. Тепер дорога в напрямку Білок нагадує 50-70 роки минулого століття. Виявляється, наші предки були мудрими людьми: бруківка і виглядає красиво, якісно, і її не треба ремонтувати щороку.
Автору цих рядків неодноразово доводилося брати інтерв’ю у колишнього начальника райавтодору, заслуженого будівельника України Андрія Васильовича Мойсея. Свого часу він годинами розповідав про дороги і тих, хто їх прокладав і ремонтував, доглядав і беріг. То була справа його життя. Бруківці не страшні були ні сніг, ні дощ. Вона десятиліттями служила людям.
Виявляється, до 1950 року в нашому районі не було жодного кілометра з удосконаленими типами покриття. Мозаїчну бруківку почали виготовляти вручну в Сілецькому кар’єрі. То була дуже важка і виснажлива праця. Основна техніка – людські руки, які дробили камінь і вимощували дороги, засипали їх щебнем з допомогою тачки і лопати. Тоді було проведено і реконструкцію моста, який служить людям і по сьогоднішній день і є прикрасою та символом Іршави.
Виробництво мозаїчної бруківки також було налагоджено у колгоспі «Виноградар». Його голова Михайло Мельник дбав, щоб у селі Великий Раковець вулиці викласти бруківкою, бо це робилося надовго. Така дорога була зроблена і на Малий Раковець.
До речі, тут було створено першу в районі спеціальну шляхову бригаду.
– Дороги будуємо для себе, – говорив голова колгоспу М. Мельник. – Тому вони повинні бути міцні, гарні і довговічні. Камінь маємо, бруківку виготовляємо власними силами, тож вулиці викладемо мозаїкою.
Колгоспні шляховики у ті далекі роки доклали чимало зусиль, щоб якнайшвидше викласти дороги до сіл Білки, Заболотне, Малий Раковець мозаїчною бруківкою.
Кілька років тому Великораковецький сільський голова Андрій Худа у центрі села теж відновив дорогу, вимощену бруківкою. Вона гарно вписується у сучасний краєвид села.
Кажуть, що усе нове – добре забуте старе. Відрадно, що знаходяться люди, які із душею беруться за відродження минувшини. Мозаїчна бруківка – то окраса села чи міста. Вона не лише навіює добрі спогади, але й вселяє віру і надію в майбутнє.

Василь Шкіря