Версія для друку Версія для друку

ІСКРОМЕТНИЙ ГУМОРИСТ ІЗ ЧІТКИМ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗРАХУНКОМ

Ще в одному із початкових класів при вивченні таблиці множення своєю незборимою логікою Віталій Шрам довів до шалу першу свою вчительку Ганну Петрівну Кенез та й половина викладацького складу Довжанської школи, а на додачу ще і рідну маму Марію Федорівну – головного бухгалтера місцевого тубдиспансеру та й усіх рідних, коли просту арифметичну дію множення 2х0 = 2, а 0х2=0 перевів у формат двох яблук на парті. Ніхто із дорослих не міг переконати дитину, що наочні яблука, як би хто їх не множив, можуть просто через якусь умовну дію «зникнути» із парти. Тепер це одна із його іскрометних фішок у нескінченному ряду жартів, билин, анекдотів і приколів, якими він щедро нагороджує рідних, друзів і колег у будні та свята.
Попри невгасимий непересічний талант народного балагура, до своїх виробничих обов’язків сорокарічний головний інженер державного підприємства «Довжанське лісомисливське господарство» Віталій Іванович ставиться надзвичайно відповідально. А починався його шлях кар’єрного сходження у вже далекому 1999-ому році, коли його, ще студента економічного факультету Ужгородського національного університету, прийняли на роботу провідним спеціалістом економічного відділу Закарпатського обласного управління лісового господарства. Звичайно, не кожному студенту випадає подібний шанс, коли маєш чудову нагоду поєднати набуття теоретичних основ із практичними навичками. Тим більше під орудою досвідчених керівників, які водночас студіюють молодь, як за словами великого Гете «Теорія, мій брате, мертва і тільки дерево життя – зелене». Практика. Професійно молодий економіст набирався її безпосереднього у заступника начальника управління Юрія Дербаля. Юрія Юрійовича згодом запросили працювати над європейським проектом ФОРЗА на Закарпатті. Цей перехід підтвердив правильне – європейське спрямування економічної складової розвитку лісової галузі Закарпаття.
На самому початку 2002-ого року Віталій Шрам переходить на роботу в рідне село головним економістом ДП «Довжанське ЛМГ». Віталій Іванович не був би самим собою, якби водночас і в цьому факті не знайшов життєрадісне продовження: «Рівно через дев’ять місяців того року я женився» – щиро посміхаючись, акцентує увагу співрозмовника, ніби намагаючись збити того із серйозної теми.
На цій посаді пропрацював дев’ять років. Він був одним із найбільш молодих серед своїх колег у галузі. Але це не стало на заваді його самовдосконаленню, що водночас давало належний ефект фінансово-економічному стану підприємства. Як один із надзвичайно позитивних прикладів того періоду слід відзначити запровадження торгів лісопродукцією на так званій Лісовій біржі. Подібна цивілізована практика господарювання у галузі, яку огульно – аргументовано і без… звинувачують у корупції, природно привносить у систему рівний доступ до ресурсів, прозорість у тендерних процедурах торгів.
На запитання, чим іще може пишатися Віталій Шрам, як головний економіст підприємства, він відзначив запроваджений Проект ведення лісового господарства на 2010 – 2015 роки. Головне, на чому він наголошує:
– Як економіст, я повинен бачити кінцеву мету господарювання.
Віталія Івановича, керівництво Довжанського лісомисливського господарства, як досвідченого і висококваліфікованого фахівця нерідко «кидало» на проривні ділянки виробництва, де або намічався збій налагодженого ритму, або той чи інший керівник середньої ланки занехаяв доручену справу. Так, і над цим нерідко напівсерйозно-напівжартома кепкують колеги-управлінці, товариш Шрам успішно вивів із прориву виробничу площадку «Бронька», звідки до нього тамтешніх начальників тільки звільняли, а він пішов на підвищення за посадою. До речі, два роки тому, під час виїзної колегії обласного управління лісового господарства заступник начальника ОУЛМГ Василь Кий чесно зазначив, що свого часу підприємство доволі таки шпетили за цю виробничу дільницю, а тепер, як виявилося, вона стала мало чи не в основі подальшого економічного розвитку цього ЛМГ, а подібні їй і в цілому у лісовій галузі Закарпаття.
Він успішно справився свого часу із нелегким завданням по ліквідації наслідків великих вітровалів у Чоргноголовій, у колег на Великоберезнянщині. Був першопрохідцем по налагодженню експорту продукції у 2006-ому році.
Починаючи із 2011-ого року, Віталій Шрам – головний інженер держпідприємства. У цій іпостасі йому знову довелося стати одним із наймолодших серед визнаних «зубрів» лісової галузі, таких як І.І.Хила, Я.І.Кібелбек, М. М.Лакатош.
Так уже склалося у житті цього чоловіка, що на його життєвому, а щонайбільше професійному шляху доводилося працювати поряд із найбільш досвідченими лісівниками. Серед таких по праву називає В.П.Федорюка, Г.І.Степаненка…
Здається, немає на його стежині долі таких перепон, які б він не зміг подолати. І не останню роль у цій здатності Віталія Шрама відіграє життєстверджуючий оптимізм, вдача людини, яка здатна навіть у найскладніших скрутних обставинах побачити примруженим оком яскраву осяйну усмішку фортуни. А далі вже підтримати її, передати її оточуючим, колегам, всім, хто здатний сприймати гарний настрій, упевненість в успіхові.
Варто наголосити ще на одній позитивній рисі характеру Віталія Івановича – щиро перейматися не тільки справами рідного колективу, але й своєї громади села. Довжанський сільський голова Віктор Симканич характеризує його як одного із найбільш енергійних, відповідальних із виваженим діловим підходом члена виконкому місцевої ради.
Коли вже мова зайшла за оцінки, що їх дають Віталію Шраму його колеги, то серед найбільш коротких і влучних достатньо навести таку: я б із ним без вагань – у розвідку, вірю що повернемось.
Отакий він у свої ясних і високих, мов зеніт, дзвінких, мов молодість, і могутніх, як весняне повноводдя, сорока літ.

Михайло БОРЖАВСЬКИЙ

Ваш отзыв

Ваш коментар