Версія для друку Версія для друку

А з доставкою преси – проблема…

stran

У редакцію газети «Нове життя» звернувся наш постійний читач Іван Попович з Іршави. Він скаржився на те, що листоноша доставляє газети, журнали і листи вряди-годи. Часто доводиться самому йти на пошту і забирати кореспонденцію.
– Без преси не можу, – каже Іван Степанович. – Особливо в пошані у нашій сім’ї районне видання. Тут можна почерпнути інформацію про життя мешканців міста і сіл. Цікаво ж бо дізнатися, які проблеми вирішують жителі Сухої, Лисичова, Довгого, Малого Раківця чи Доробратова, що їх хвилює. На те і газета, щоб розповідала про життя населених пунктів. Напевно, й тиражі видань падають із-за того, що невчасно доставляють їх до читача.
Власне, ця проблема хвилює не лише І. Поповича. Із листоношами в районі і справді проблема. Кореспонденцію слід доставляти і в дощ, і в спеку, і в люті морози… Ця професія у всі часи була шанованою і почесною. Мені неодноразово доводилося бачити, як вісника новин чекають одинокі бабусі чи дідусі. Інколи листоноша допоможе їм підкласти в грубку дрова чи подати гарячого чаю. Недаремно на Закарпатті зведено пам’ятник Федору Фекеті, який справно доставляв до людських осель періодику.
Відколи газети сортують в Ужгороді (раніше це робили в Іршаві, згодом у Мукачові), проблем побільшало. Останнім часом почастішали випадки, коли «Нове життя» з обласного центру доставляють не в Іршаву, а в Хуст, Міжгір’я, Рахів… І лише у вівторок листоноші приносять до передплатників суботній номер. Минулої суботи газету не отримали жителі міста. Автор цих рядків намагався з’ясувати, в чому причина, але так нічого із того не вийшло. І лише у вівторок виявилося, що районку завезли аж у Виноградово. Зв’язківці сусіднього району чомусь мовчали, і газету читачі отримали в середу. Невже в Ужгороді так «барахлить» диспетчерська, що не розрізняють контейнери, якими доставляють кореспонденцію Іршавського та Виноградівського районів. Зрештою, і зв’язківці могли б забити тривогу і вчасно повернути водію «не свою газету». Усі мовчать, мов у рот води набрали. А читач чекає -- не дочекається улюбленого видання.
Отже, із доставкою преси в районі проблема, яка потребує негайного вирішення. І її розв’язання залежить від самих зв’язківців.
Василь ШКІРЯ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*