Версія для друку Версія для друку

СЕРТИФІКАЦІЯ ЛІСІВ – ЯК КРИТЕРІЙ ІНТЕГРАЦІЇ У ЄВРОПЕЙСЬКУ ЕКОНОМІКУ

48ac7-img02778

У лютому цього року у п’яти підприємствах Закарпатського обласного управління лісового господарства: ДП «Берегівське ЛГ», ДП «Мокрянське ЛГ», ДП «Ясінянське ЛГ», ДП «Перечинське ЛГ» і ДП «Довжанське ЛМГ» пройшов перший етап аудиту для видачі сертифікату на відповідність принципам і критеріям Лісової наглядової ради (FSC).
За словами ведучого аудитора Тетяни Іванівни Данчук-Дворецької, всього є 10 принципів та 56 критеріїв, які визначають, як повинно вестися лісове господарство, щоб завдати якнайменше екологічної, соціальної та економічної шкоди. Важливий аспект –в процесі лісової сертифікації беруть участь не тільки лісогосподарські підприємства, де можливі проблеми з нелегальною заготівлею та продажем деревини і порушенням соціальних та природоохоронних умов ведення лісового господарства, але і високорозвинені країни США, Канада, Велика Британія, країни Євросоюзу. Отримання сертифікату користувачами лісів – підтвердження високого рівня ведення лісового господарства.
У квітні завершився термін дії попереднього сертифікату, який протягом попередніх п’яти років підтверджував те, що ДП «Довжанське ЛМГ» веде господарювання в лісах в рамках міжнародних стандартів, які прийняті в цивілізованих країнах світу. Той сертифікат був єдиним для всього Закарпатського ОУЛМГ. Керівництво Довжанського лісомисливського господарства, враховуючи всі «за» і «проти», прийняло рішення отримати індивідуальний, відокремлений сертифікат. До речі. Це є одна із вимог Лісової наглядової ради, щоб кожен із господарюючих суб’єктів відповідав в індивідуальному порядку, відособлено. Суттєво зазначити – при цьому проводиться більш предметна і досконала аудиторська перевірка.
Днями ця ж аудиторська група завершила свою роботу в держпідприємстві «Довжанське лісомисливське господарство». Результат перевірки – позитивний для підприємства, що дає цілком реальні підстави сподіватися, що вже найближчим часом, після проходження необхідних формальних процедур, воно отримає сертифікат Лісової наглядової ради (FSC).
З цього приводу редакція вирішила задати кілька запитань директору господарства Василю Івановичу Леднею.
– Це був уже третій аудит у Вас такого рівня. Що він дає безпосередньо для підприємства, в тому значенні – чого вчить?
– Так, до цього лісове господарство Закарпаття і, зрозуміло, наше підприємство працювало відповідно до вимог – принципів і критеріїв FSC. Відбувалося це впродовж десяти років – з розподілом на два періоди, відповідно по п’ять років.
Оцей аудит вчить нас змінювати підходи до роботи: включати соціальні питання, питання інтересів громад, що територіально суміжні з нами і з якими саме життя заставляє нас співпрацювати, враховувати інтереси їх жителів, займатися спільними проектами.
До прикладу, більш суттєво і предметно ми приділяємо увагу охороні праці. Ми маємо тільки один виробничий підрозділ, що займається заготівлею деревини. Всі інші, окремі господарюючі суб'єкти, а їх чи не більше десятка, працюють із нами на договірних засадах. Проте умови безпечної виробничої діяльності лісозаготівельників контролюються нами на тому ж рівні відповідальності, що й за нашими штатними працівниками.
– Василю Івановичу, чи підвищується, підвищувався рівень вимог при проводженні аудиторської перевірки як у попередні два п’ятирічні періоди, так і тепер? По яких параметрах, стандартах найбільш складно забезпечувати їх відповідність необхідним критеріям?
– На даний час маємо низьку технологічну базу лісозаготівель – на рівні середини минулого століття. При тому всьому ліси та культура лісовідновлення є не гіршими, як у Європі. А по багатьох параметрах – по видовому, екологічному та віковому стану – ми є кращими.
Найбільш болючими для нас питаннями, що водночас є для нас і суттєвим негативом – це лісова інфраструктура: лісові дороги; переїзди через потоки, потічки; техніка і технології лісозаготівель.
– Василю Івановичу, один із критеріїв отримання сертифікації – активна співпраця із громадами. Наскільки вона стала тіснішою в цьому плані?
– Вся наша робота у всіх аспектах широко висвітлюється і є доступною на офіційному сайті підприємства. Всі плани узгоджуємо із територіальними громадами. Ми є абсолютно доступними в інформативному плані для громадськості.
Окрім того, вартий уваги ще й такий аспект нашої співпраці із територіальними громадами та різними об'єднаннями громадян. Майже кожен десятий із працівників Довжанського лісомисливського господарства обраний депутатом тієї чи іншої територіальної громади, в тому числі і районної ради, членами виконкомів сільських рад, входять до керуючих органів релігійних громад.
– Яка економічна складова у сертифікації?
– Як такої економічної складової немає. Є певні витрати. Є основних десять критеріїв, до яких ми прагнемо, а вони в свою чергу визначають соціальний розвиток тієї або іншої громади і нашу участь у ньому. На додаток до всього сертифікація вимагає, щоб підприємство працювало екологічно, соціально безпечно, застосовувало всі види природоохороннних технологій.
– Василю Івановичу, мабуть, проведення сертифікації не могло не позначитися і на фаховому рівні працівників держпідприємства?
– Саме так. Всі без виключення працівники проходять навчання, спеціальні інструктажі. Особливу увагу, як було вже наголошено, приділяємо охороні праці, бо за нею життя і здоров’я наших громадян.
– І який головний висновок зробленого колективом ДП «Довжанське лісомисливське господарство» після проведення чергового аудиту для підтвердження сертифікації Лісової наглядової ради ?
– Лісова сертифікація – своєрідний «шлагбаум» до цивілізованого ринку збуту для нелегальної деревини. Європейський споживач, на якого ми зорієнтовані і тепер, і на майбутнє, вже дивиться не тільки на якість меблів, але і на те, яким чином заготовлено деревину, з якої ті предмети його побуту виготовлено і в першу чергу – чи не завдано шкоди при цьому природі і суспільству.
Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*