Версія для друку Версія для друку

ДОБРЕ СЛОВО ПРО ДРУГА

DSC_0664

У вівторок, 26 квітня,  під час вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС  Президент України Петро Порошенко вручив нагороди учасникам цієї страшної трагедії, яка сталася 30 років тому, в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.

Серед нагороджених орденом «За мужність» ІІІ ступеня – член Київської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Іван Бедринець, який з березня 1987 року по грудень 1994 року працював у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Після виходу на пенсію працює у Верховній Раді України на різних посадах,  у комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Редакція газети подає цей матеріал не випадково. Адже Іван Юрійович Бедринець наш земляк,  уродженець с. Великий Раковець.

Будучи начальником першого відділу Чорнобильського монтажного управління тресту «Південтеплоенергомонтаж» вміло й організовано мобілізовував колектив управління на швидку ліквідацію наслідків аварії. Разом із своїми численними друзями робив усе від нього залежне для того, щоб подолати це страшне лихо. Особиста діяльність в ці 7 років (1987-1994рр.) надзвичайно напруженої, тяжкої та виснажливої праці закарбувалися у його серці назавжди. Ще й сьогодні із властивою для його характеру природною скромністю він неохоче ділиться своїми спогадами про непростий період свого життя.

Автор цих рядків уже досить тривалий час -  близько 40 років -   знайомий із Іваном Юрійовичем. Можу правдиво стверджувати, що це людина великого, доброго, щирого й щедрого серця, людина свого слова.

Разом з тим про деякі епізоди його життя і діяльності хочеться розповісти. Вони  допоможуть читачеві краще зрозуміти його - Бедринця І.Ю., як простого закарпатця, що вибрався на вершини державної служби. Служіння інтересам колективу, громади, а в цілому своєму народу – мабуть це його кредо, яке червоною ниткою вплетене у  його життєвий шлях.

Народився у звичайній простій великораковецькій сім'ї, де батько все своє життя пропрацював водієм автобуса, а мати – колгоспницею у рідному селі. Це працьовите подружжя виростило 3-ох дітей і всім допомогли здобути вищу освіту. Під час літніх канікул школяр Іван Бедринець трудиться на сільськогосподарських роботах, у виноградниках й  садах,  на колгоспних нивах. Будучи студентом історичного факультету  УжДУ, завдяки природним здібностям, своїй наполегливості й упертості до засвоєння знань, пізнання основ наук постійно отримував стипендію.  Після закінчення університету трудовий шлях розпочав учителем на Київщині, пізніше була  громадська, господарська робота на керівних посадах. І насамкінець, як було зазначено вище, перейшов на державну роботу, де й понині працює у Секретаріаті Верховної Ради України.

Якщо йому не позаздриш за пережите у Чорнобильській зоні, то можна по-доброму це зробити в тому, що на  його життєвому шляху зустрічалися, зустрічаються та й будуть ще зустрічатися прекрасні, талановиті і відомі люди. Серед них є його знамениті односельчани та земляки із Закарпаття, відомі в Україні та за її межами діячі культури, мистецтва та науки, державні діячі, народні депутати.

 

Прокоментуй!

Ваш коментар

*