Версія для друку Версія для друку

В БІЛКАХ ВІДКРИТО ПАМ’ЯТНИК ЖЕРТВАМ ГОЛОКОСТУ

1461333902_pam_Golokost2901

У період німецької окупації в концтабори було вивезено чимало закарпатців, в тому числі й жителів Білок. Живими звідти поверталися хіба що одиниці. У цьому селі на честь невинно закатованих жертв Голокосту встановили пам’ятник. Дев’ятнадцятого квітня на його відкриття з’їхалися високопосадовці Угорщини, керівництво області, району, представники єврейської громади Закарпаття, консульств Угорщини в Берегові та Ужгороді.
Зокрема, в заході взяли участь голова облдержадміністрації Геннадій Москаль, в.о. голови облради Йосип Борто, керівник угорської делегації IHRA, член президентської трійки Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту Саболч Токач, уповноважений уряду Угорщини з питань координації урядових дій щодо розвитку Сабоч-Сатмар-Берег області та Закарпаття Іштван Грежа, а також голова РДА Олександр Горін, голова райради Віктор Симканинець, Білківський сільський голова Василь Зейкан.
Після офіційного відкриття пам’ятника, яке здійснили Геннадій Москаль та Саболч Токач, біля нього помолилася єврейська громада Закарпаття, запалила свічки. Всі учасники зібрання поставили до монумента камінці пам’яті, які слугують своєрідним нагадуванням про звірські знущання в концтаборах. Авторами пам’ятника є відомі закарпатські скульптор Михайло Колодко та коваль Василь Криванич. Скульптура закріплена на мармуровій плиті і є прототипом вагону вантажного поїзда. На передньому плані з нього виходять в’язні. Саме таким транспортом доставляли в концтабори, звідки вже не було вороття. Пам’ятник встановлено завдяки зусиллям уряду Угорщини та Білківської сільської ради.
На зібранні згадувалося ім’я угорської єврейки Лілі Якоб-Зельманович Мейер. Народилася вона 16 січня 1926 року в Білках. У 1944 році євреї з села були переселені в гетто в Берегово, а потім у травні депортовані в концентраційний табір «Аушвіц». Усі вони там загинули. Лілі Якоб дивом вдалося вижити. Саме вона віднайшла фотоальбом, на світлинах якого були зображені прибуття поїздів, котрими привозили депортованих, факти знущання нацистів. Там впізнала своїх рідних, односільчан. До речі, частина фотографій була показана в Празі вперше в 1949 році. Це зробив історик Еріх Кулка, автор книги «Аушвіц. Фабрика смерті». З того часу альбом і фотографії стали поширюватися вже без участі Лілі. 26 серпня 1980 року вона подарувала свій альбом музею «Яд Вашем» у Єрусалимі. Згодом він був виставлений у Нью-Йорку та в дев’яностих роках минулого століття у Німеччині. Померла жінка в США у 1999 році.
Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Прокоментуй!

Ваш коментар

*