Версія для друку Версія для друку

ПРОФЕСІОНАЛ-ЛЕГЕНДА СІЛЕЦЬКОЇ ХЛІБОПЕКАРНІ

День народження – то не лише чудова нагода приймати на свою адресу привітання, подарунки. Безперечно, це ще й прекрасний привід для приємних несподіванок, сюрпризів та задушевних розмов. Днями на життєвому календарі додався ще один рік в завідувача Сілецької хлібопекарні Єви Михайлівни Петухової.
Тут мимоволі пригадується фраза: хліб – усьому голова. Це лише зайвий раз підтверджує, що в день народження до Єви Михайлівни завітали не лише колеги, друзі, а й дуже багато шанувальників її величної і сумлінної праці.
КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ РОКІВ – УЛЮБЛЕНІЙ СПРАВІ
Вже з перших хвилин розмови розумієш, що життя співрозмовниці назвати нудним просто язик не повернеться. У споживчу кооперацію пішла працювати в чотирнадцять років. Тоді все й закрутилося. Спочатку було навчання в Карганді. Це місто в іншій країні — Казахстані. Це купа нових вражень. Там проживала її сестра. Це теж свого роду стало поштовхом зробити перший крок в кар’єрі.
Доля склалася так, що вийшла заміж за військового. Звісно, в цьому багато романтики. Часто знайомишся з новими людьми, пізнаєш нові місця… Але й клопотів з постійними переїздами вистачає. Та це ніколи не стояло на заваді іменинниці віддаватися сповна своїй улюбленій справі.
Після навчання Єва Михайлівна працювала в Кольчині, що на Мукачівщині. Відтак черговий досвід в споживчій кооперації здобувала в Рівному. Тут минуло майже півдесятка років її життя. Після довелося переїхати на Волинь. У Луцьку за три роки теж ознайомлювалася з цікавими звичаями, переймала нове в роботі. Наприкінці вісімдесятих почала працювати в Сільці. В загальному підсумку більше двадцяти років трудиться на благо як мінімум жителів села.
Недарма кажуть: як корабель назвеш, так і попливе… Інакшими словами – якщо в колективі мудрий керівник і професіонал, то позитивний результат роботи забезпечений з дуже великою ймовірністю. Саме до таких професіоналів можна зарахувати Єву Петухову. За свою сумлінну і наполегливу працю удостоєна всеукраїнських відзнак. Була нагороджена орденом «Знак пошани», отримала звання «Відмінник споживчої кооперації». Це своєрідний підсумок того, що Сілецька пекарня брала участь у багатьох конкурсах. Дуже часто була серед переможців. А це говорить про те, що за професіонала з Сільця знають в районі, області та за їх межами.
«АВТОРИТЕТ ТРЕБА ЗАВОЙОВУВАТИ МУДРОЮ ЦІНОЮ, НАТУРАЛЬНОЮ ЯКІСТЮ І РОБОТОЮ З ЛЮБОВ’Ю»
Сілецька хлібопекарня виробляє печиво. Нині працює в основному на район. Випікає чи не найбільше хліба на Іршавщині. До цих слів необхідно додати конкретики. І в цьому випадку, що може бути красномовнішим за цифри. Наразі пекарня за рік випікає до чотириста тонн хлібобулочних, п’ятнадцять тонн кондитерських, тридцять п’ять тонн булочних виробів.
Кожен з нас погодиться з тим, що зараз у нас епоха жорсткої конкуренції. Дуже часто не гребують різноманітними хитрощами, які зазвичай шкідливі для здоров’я. Якщо говорити про хліб, приміром, його продають за нижчу ціну, щоб купували люди. Але в той же час вага хлібини може бути менша. І тут спрацьовує сумнозвісна традиція: залюбки купуємо, умовно кажучи, обгортку, а не те, що всередині. От нам і стало цікаво, в чому ж секрет успіху Єви Михайлівни Петухової.
Як би там воно не було, а люди в нас стали набагато мудріші. Як то кажуть, вже навчені гірким досвідом. Треба боротися за постійного і стабільного покупця. А нині такими всякими горе-хитрощами його можна просто відштовхнути: всерйоз і надовго. Авторитет треба завойовувати мудрою ціною, натуральною якістю і роботою з любов’ю. В цьому й полягає секрет успіху, — зізнається пекар з кількадесятирічним досвідом.

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

Ваш отзыв

Ваш коментар