Версія для друку Версія для друку

Авторитет визначається справами

20110210111532

Є люди які не люблять слави, неохочі до того, щоб про них писали в ЗМІ. Вони просто живуть як усі, а в роботу вкладають серце і душу. До таких належить і Юрій Михайлович Пітра, якого в серпні ц.р. було обрано головою ревізійної комісії Іршавської райспоживспілки.
Родом Ю.М.Пітра із с. Імстичово. Недавно йому виповнилось шістдесят красних літ. Але як і в молодості, залишається таким же енергійним, бадьорим, живе проблемами торгівлі, якій віддав десятки літ. Власне, міг би сидіти вже і вдома, одержувати пенсію (як і десятки інших людей його віку), однак без роботи не може. Ще з дитинства успадкував материнське: авторитет визначається не віком, а конкретними справами. А з переходом на нову посаду проблем йому додалося. На першому місці у нього – збереження кооперативної власності у всіх споживчих товариствах та підприємствах споживчої кооперації району, контроль за веденням бухгалтерського обліку, правильність прийняття постанов правління райспоживспілки, організація та проведення документальних ревізій у споживчих товариствах та підприємствах райспоживспілки, організація та проведення перевірок всіх товарно-матеріальних цінностей основних засобів та малоцінного інвентаря, які обліковуються в бухгалтерській звітності та ін..
Ціну хліба пізнав із дитячих літ. Батька не стало, коли йому було три роки. Виховання взяла на себе мама, яка завжди була для нього прикладом. У 1970 році Ю.Пітра закінчив Імстичівську восьмирічку і вступив у Мукачівський кооперативний технікум, який успішно закінчив. 1973 року був призначений ревізором Іршавської райспоживспілки. Потім – служба в армійських лавах. Демобілізувавшись, повернувся на попереднє місце роботи. У 1976 р. вступив на заочне відділення Львівського торгово-економічного інституту.
Молодого, енергійного спеціаліста одразу запримітило керівництво райспоживспілки. Працював Юрій Михайлович чесно, на совість, справно виконував покладені на нього доручення. Тому вже у 1981 р. його було призначено заступником начальника контрольно-ревізійного відділу. А в 1987 р. став комерційним директором Іршавської продбази, де пропрацював до березня 1990 року.
Та зі змінами в державі, треба було й самому мінятися. Юрій Михайлович серцем відчував, що його руки і розум вартують більшого. Тому поїхав на сезонні роботи в Казахстан, де пропрацював майже три роки. У 1994 р. разом із групою імстичан поїхав на відбудову Білого Дому, розстріляного тогоріч під час путчу в Москві.
−Там працювало із нашого району понад 600 чоловік, − згадує тепер Юрій Михайлович. Особливо багато було заробітчан із Імстичова.
Потім Ю.М.Пітра разом із односільчанами приймав участь у відбудові храму Христа Спасителя і реконструкцію Казанського вокзалу на 14 тисяч посадкових місць, який чи не найбільший в Європі. Із 1999 року по 2008 рік був генеральним директором будівельної фірми, яка проводила будівельні роботи. Тоді із різних населених пунктів району у нього працювало до 5 тисяч чоловік.
Повернувшись додому, бере активну участь у громадському житті села. Був членом виконкому Імстичіської сільради, тепер – депутат сільради. Уже впродовж багатьох років надає меценатську допомогу у рідному селі – храмам, школі, бере участь в проведенні різних соціально-культурних заходів.
А ще знають Юрія Михайловича як хорошого сім’янина. Разом із дружиною Ольгою Василівною виховали трьох дітей. Донька Наталія проживає в Москві, Ольга – в Ужгороді, а син Юрій у рідному селі. Усі вони мають вищу торгово-економічну освіту. Дружина Ольга Василівна працює вчителем математики Імстичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Немає більшої радості для Юрія Михайловича, ніж коли вони усі разом збираються в рідному селі. Бо він не тільки хороший чоловік, батько, а й дідусь – має вже 4-х внуків: Марійку, Тетянку, Іванка і Юрика. Напевне, немає більшого задоволення, ніж коли вони всі разом зберуться і всядуться дідусеві на коліна радісно щебечуть із ним.
Авжеж! Життя продовжується! Для цього й варто жити.

Василь ШКІРЯ.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*