- Нове життя - http://nz-ir.com -

НАПОЛОВИНУ − СТАРІ, НАПОЛОВИНУ − НОВІ

06.11.2015 @ 1:29 pm опубліковано у рубриці "Новини"

Стверджувати  не беремося, проте зі значним відсотком припущення можемо прийняти на  віру  версії декотрих місцевих «експертів»  виборчого процесу, що на цьогорічних місцевих виборах, як і на багатьох попередніх, підрахунок голосів виборців  починали із бюлетенів по виборах  сільських голів. Що не кажи, але  в цьому випадку, проте,  як і багатьох інших, наш  законодавець не враховує суттєву рису  українського менталітету, носій якого ніколи не розстається із «своєю сорочкою, яка, як відомо, -- ближче до тіла». Позаяк жодні із спостерігачів такого порушення не зафіксували, то й  ми будемо вважати, що нічого такого не було   і в помині. Отож на очікування наших читачів подаємо декілька штрихів до цьогорічних місцевих виборів. То  ж почнемо із голів місцевого самоврядування.

Лідерами за абсолютною кількістю відданих  за них голосів     виборців безперечно стали  очільники найбільших населених пунктів Іршавщини: Степан С. Бобик в м. Іршава – із симпатіями 2540 містян; безальтернативний Андрій В. Худа із В.Раківця – із 1854 своїми прихильниками; бронзу у цій категорії самоврядних «важковаговиків» закономірно зайняв Білківський Василь С. Зейкан із 1459-ма земляками.

До них впритул наблизилися, подолавши тисячний  рубіж, так само як і сусід із Великого, єдиний претендент на сільського голову Емілія Ю. Лях – із Малого Раківця із 1095-ма горянами та Михайло М. Станинець  із 1071-ним голосом виборця у єдиноборстві із претендентом на те ж крісло сільського голови, у якого виявилося всього 49 прибічників. Подолав тисячний бар’єр і Сілецький сільськи голова Віктор Ю. Кузьма. Не надто погрішимо проти істини, приєднавши до цієї когорти  Зарічанську сільську голову Марину І. Васько та відданих за неї 811 голосів  і Віктора І.Шпортня із 738-ма приборжавчанами, які проголосували за нього та Володимиро Я. Малиновського із Дубрівки із пеервагою у 707 голосів.

Уважний читач та небайдужий громадянин уже мабуть про себе встиг зазначити, що всі вище означені місцеві лідери належать  до так би мовити «старих» голів.  Вони, або  боролися за збереження за собою владного крісла, або вже до того коли-небудь обіймали його, тож навернулися знов.   Їх таких,  -- рівно половина. Інші – неофіти. Хтось із них за п’ятим підходом до «снаряда»  домігся свого обрання . Подеякі -- за першим разом

Помимо волі напрошується думка про магію чисел. Найменше із претендентів на крісло сільського «бирова» набрав один із кандидатів у гірському населеному пункті,  аж цілих—три. Пам’ятаєте анекдот:  приходить сусід до сусіда другого дня після вибрів і бачить того зажуреного за столом, тож питає,-- бануєш, що не став сільським старостою?

-- Та, ні. Думаю, хто ще третій віддав за мене свій голос крім мене і жінки?

Таких претендентів із цифрою 3 в кінці числа виборців аж шестеро.

У представників  «старої» гвардії перемоги добротні, зі статечними, достатніми і переконливими результатами: той самий Андрій В. Худа (94,2%), Михайло М.Станинець (91,1%) і Емілія Ю. Лях (88,7%). А у тих, хто вийшов  вперше на цю дистанцію – коротку, середню,довгу, а для подекого і марафонську, життя згодом покаже, -- інколи  і вражаючі показники у відсотковому вимірі, та не настільки. Хоча лозянин  Микола І. Боршош майже впритул наблизився до самоврядних «аксакалів»,  досягнувши  підтримки у односельців у  84,4 відсотка.

Михайло САМОУРЯДОВЕЦЬ.


Публікація роздрукована з Нове життя: http://nz-ir.com

URL публікації: http://nz-ir.com/2015/11/06/napolovynu-%e2%88%92-stari-napolovynu-%e2%88%92-novi/

© 2013 Нове життя. Всі права застережено.